На главную

листопад

27 листопада Кидд захопив…

27 листопада Кидд захопив індійський корабель, капітаном якого був представник Ост-Индской компанії англієць Паркер. Його використовували якості штурмана. Якийсь час через Кидд зустрів великий купецький корабель водотоннажністю 500 тонн. Судно належало індійським і вірменським купцям. Однак у числі екіпажа було три європейці. У трюмах перебував коштовний вантаж: цукор, шовк, коштовності, небагато золота. Він оцінювався в 10 000 фунтів стерлінгів. Кидд не сповільнив опанувати кораблем. Полонених висадив на берег до того ж зобовязав їх доправити на борт корабля продовольство

Незважаючи на те, що з тих пор Кидду везло — він зустрів і ограбував чимало судів, — матроси продовжували нарікати. Їхній невдоволення не вгамував ні захоплення двох французьких судів, ні вдала зустріч із більшим кораблем з вантажем майже на пятдесят тисяч фунтів стерлінгів. Капітан Кидд, можна сказати, із чистою совістю обібрав ворога, тому що серед захоплених суднових документів були виявлені французькі паспорти. Це означало, що частина вантажу, а можливо, і все судно належало французам

До цього моменту стало ясно, що «Пригода» потребує ремонту. Лагодитися відправилися на Мадагаскар, захопивши із собою й два трофейні судна. Тут і відбулися події, у яких дотепер не усе ще ясно. Безсумнівно одне — команда збунтувалася, спалила два із трьох судів, після чого приєдналася до піратського капітана Калифорду. З деякими вірними матросами й частиною видобутку в тридцять тисяч фунтів Кидду вдалося піти від переслідування

Через кілька місяців порване штормами судно Кадда кинуло якір у гавані одного з островів Карибського моря. Матроси, послані на берег за прісною водою, повернулися з дурною звісткою. Вони повідомили, що капітан Кидд оголошений піратом

Розвязавши, що відбулося непорозуміння, певен у своїй невинності, Кидд поспішив стати перед губернатором Нью-Йорка, членом «синдикату» Беллемонтом. Правда, про всякий випадок напередодні візиту він закопав на острові Гардинет деякі цінності

Кидд був уражений, коли почув список своїх «злочинів». Він-Де грабував усіх не перебираючи й захопив безліч кораблів, проявляв нелюдську жорстокість стосовно бранців, зібрав і вкрив величезне багатство. Довідався він і про те, що на його розшуки були споряджені військові кораблі й що всім матросам, що плавали з ним, крім нього самого, оголосили амністію. Так народилася легенда про страшного пірата Кидде, насправді нічого загального, що не має зі справжнім капітаном

Далі події розбудовувалися відповідно до інструкції, отриманої з Лондона. У ній пропонувалося «зазначеного капітана Кидда помістити у вязницю, закувати в кайдани й заборонити побачення…».

Корабель його був конфіскований. Коли в надії на багатий видобуток портові чиновники спустилися в трюм, він виявився порожнім. Скарбу, які вони розраховували там знайти, зникли

У травні 1701 року, після того як Кидда доправили в англійську столицю, відбувся суд, швидкий і неправий. Підсудному відмовили навіть у праві мати захисника й виставити свідків. Незважаючи ні на що, Кидд намагався захищатися, затверджував, що всі захоплені їм кораблі були ворожими, на них були французькі документи. «Де ж вони?» — запитували судді

1 листопада могутній нассаусский…

1 листопада могутній нассаусский флот підняв вітрила й, ганебно крадькома, вийшов з гавані під гуркіт декількох гарматних пострілів, випущених йому вслід з міцності Сан Диего з почуттям гордості й задоволення. Коментуючи цю ситуацію, Джеймс Барни писав: « Таким чином, іспанці відскіпалися легким переляком від самої грізної сили, коли або, що загрожувала їхній могутності в Південному морі».

Похапцем залишаючи гавань, голландці навіть не змогли поповнити запаси, що виснажуються, води. Після того як ескадра покинула Акапулько, вона розділилася: деякі судна побрали курс на северо захід, щоб чекати галеон у відкритому морі, а інші встали неподалік від гавані, яку недавно покинули. 3 листопада й у наступні дні кілька човнів з голландцями ввійшли в Пуэрто Маркес, що недалеко від Акапулько, і зуміли наповнити водою кілька бочок, перш ніж були атаковані іспанцями, які вбили чотирьох людей з їхньої команди. Пізніше два судна виявили на узбережжя місце, де команда змогла поповнити запаси питної води. З більшими труднощами, долаючи прибій, вони встигнули занурити барила з водою, перш ніж великий загін іспанців зявився на обрії

Команда Шапенама, яка жорстоко страждала від цинги й випробовувала сильне невдоволення нерішучими діями свого адмірала, які приписували його боягузтва, тепер повністю була деморалізована. Як мінімум, 30 людей з команди віддало перевагу випробувати свою долю в стані ворога, перейшовши на його сторону. У середині листопада флот воззєднався в берегів Зихуатенейо, і 29 го числа того ж місяця голландці перестали чекати манільські судна й покинули узбережжя Мексики, для того щоб перетнути Тихий океан. Згодом ескадра розформувалася в акваторії Молуккских островів. Шапенам умер у берегів острова Ява наприкінці 1625 року. Голландці звязували більші надії з нассаусским флотом і, відповідно, інвестували більші суми грошей у цей похід. Але після повного краху надій, покладених на цю експедицію, вони змінили пріоритети, переносячи зону своїх інтересів в акваторію атлантичної Америки, і в 1628 році змогли захопити там мексиканський флот, вантажений сріблом. Незграбні ж манільські велетні, вантажені скарбами, якийсь час у повній безтурботності курсували у водах Тихого океану. В 1631 році король своїм указом заборонив єдиний щорічний рейс торговельного судна, що легально курсував між Новою Іспанією й Перу. Це привело до того, що значна кількість срібла й контрабандних товарів повинне було перевозитися між цими двома вице королівствами без якої або підтримки з боку іспанської монархії. Після візиту Шапенама вице король Перу зміцнив обороноздатність Кальяо, переоснастив два галеона й невелике судно, добре озброївши їх, а також побрав безліч галер на озброєння для захисту порту й супроводу срібних морських «караванів», що йдуть Впанаму.

У Новій Іспанії вице король удосконалив зміцнення й відремонтував замок Сан Диего в Акапулько, який після 1616 року був єдиним легально відкритим для торгівлі морським портом на західному узбережжі Мексики

14 листопада загін чисельністю в…

14 листопада загін чисельністю в 150 людей після нетривалого бою захопив Пуэбло Виэйо (маленьке містечко до півночі від Реалейи), де вони виявили велику кількість провізій. Під час же наступного рейду вони побрали заручників, а пізніше, не одержавши необхідного викупу, у якості якого вимагали продовольство, убили деяких з них. 24 листопада французи одержали листа від іспанців, у якому говорилося, що нетривала війна між їхніми країнами закінчилася, і їм пропонувалося покинути акваторію Південного моря й під охоронним свідченням проїхати в Карибський басейн. Без сумніву, Гронье був би радий прийняти цю пропозицію, але змушений був відкинути його, тому що деякі з його людей побоювалися виявитися в пастці, навіть не припускаючи, що між їхніми країнами йшла війна. (Війна між Іспанією й Францією почалася за рік до описуваних подій.)

28 листопада пірати, висадивши на берег 30 полонених іспанців, покинули узбережжя Нікарагуа. Їхні набіги в цьому регіоні обернулися повною невдачею. Іспанці всюди були у всеозброєнні й фактично не залишали нічого, що могло б представляти для ворога хоч яку те цінність. У грудні Гронье послав загін з 71 людини на три каное на пошуки продовольства в затоку Кулебра, що вище Никои, але ця вилазка теж не принесла бажаних результатів

Чотири дні через пірати обігнули затока Никоя й кинули якір у бухті Кальдера, але загін, споряджений ними для розгарбування Эспарзы, довідавшись, що місто дуже добре захищене, повернувся голіруч. Потім команда, що випробовує моторошний голод, піймала трохи коней і зїла їх, а пізніше їм пощастило знайти банани, які росли недалеко від берега

З Никои французи, що терзаються голодом, поплили на південь, до Чириките ( цілком ймовірно, мається на увазі поселення Сантьяго Аланье або Чирики в провінції Верагуа). Піратський десант, що висадився на берег 22 грудня, був звернений у втечу загоном іспанців, що значно перевершують його своєї чисельністю. На час ретирувавшись на острів Коиба, піратський десант поповнив свою чисельність до 230 людей і на світанку 9 січня 1686 року почав другу спробу захоплення Чирикиты, що увінчалося успіхом. У сутичці було вбито багато іспанців, місто було віддано вогню, а, що залишилися в живих жителі були взяті піратами як заручники. Через тиждень продовольство, яке буканьеры запросили в якості викупу, було їм видане, і десант повернувся на острів Коиба. До кінця місяця іспанська каральна експедиція висадилася на острові в табору піратів і спалила їхнє єдине велике судно. Французи ж на двох маленьких барках ховалися в цей час зовсім неподалік. Барки, що залишилися в буканьеров, тепер були практично пошук, оскільки вони не мали вітрил

Зневірений Гронье розвязав зробити ще один рейд до берегів Нікарагуа. 14 березня 1686 року він з 300 уцілілими піратами на двох барках, галиоте в 40 весел і декількох пирогах покинув острів Коиба. Піратський десант знову був спрямований на берег з метою опанувати містом Пуэбло Нуэво, але в бої з іспанським кораблем, що стояли в устя ріки, вони втратили 4 людей і 33 людини були поранена

20 листопада піратська братії…

20 листопада піратська братії покинула острів Коиба й відправилася у Верагуа, де, увійшовши в глиб материка, вони захопили ще полонених і в пошуках видобутку обшукали кілька невеликих поселень. Те, що між французькою й англійською частиною піратів існували певні тертя й розбіжності, підтверджує той факт, що останні наполягали на розділі човнів і артилерії, що й було зроблено. 11 грудня 1686 року піратський флот увійшов у затоку Боку дель Торо ( згідно з описом де Люссана, це була затока Дульче) на півдні Коста Рики. Оглянувши околиці, буканьеры не знайшли там нікого, крім індіанців, вороже настроєних до іспанців. Тут вони зупинилися й провели три тижні, протягом яких кренговали свої судна й майстрували човна, видовбуючи їх із цільних стовбурів дерев

Наступним місцем, яке пірати вдостоїли своєю увагою, була затока Никоя. 6 січня 1687 року флот підійшов до берега, від якого його відокремлювала драговина з мангровими деревами, і коли пірати зстрибнули на землю із човнів, то виявилися по горло в бруді. Покинувши це місце, вони ввійшли в ріку, а далі пішки проїхали пять ліг і 7 січня підійшли до міста Никоя. Після нетривалого опору, зробленого піратам, вони побрали місто й розграбували його. Крім срібла й продовольства, знайденого в місті, буканьеры побрали заручників, за яких зажадали викуп, і повернулися на свої судна. У період з 22 січня до середини лютого, поки одна частина команди кренговала суду на маленькому острові в затоці, інша зробила набіг на Эспарзу й у пошуках видобутку нишпорила по окрузі. 16 лютого грабіжники спалили Никою, тому що місцеві жителі не змогли зібрати необхідний викуп. 26 січня до команди Ле Пикарда приєднався Франсуа Гронье зі своїм загоном не набагато більше 50 людей, які в цей час робили рейд уздовж узбережжя вниз від затоки Амапала на три каное

Повністю вичерпавши донорську здатність Центральної Америки, буканьеры розвязали перемкнути своя увага на її південну частину й зробити набіг на Гуаякиль. Під час обговорення цього проекту між двома угрупованнями відбувся розлад, у результаті якого до Гронье примкнули всі англійці й 50 французів з команди Ле Пикарда. 24 лютого 1687 року обидві групи, на невеликому судні кожна, покинули затока Никоя. Група Гронье нараховувала 142 людину, а команда Ле Пикарда – 160. На чолі англійської групи піратів стояв Жордж д’о, він же Джордж Хафф.

Західне узбережжя Центральної Америки, понесшее великий збиток у результаті розгарбувань і піратського розгулу, було на чотири місяці врятоване від пильної уваги останніх. В Еквадорі буканьеры зробили успішний набіг на Гуаякиль, Гронье був убитий, а більшість англійців перейшла в команду Эдварда Дэвиса, який підійшов до тем місцям на своєму «Batchelor’s Delight». Під командуванням Ле Пикарда тепер уже перебувало близько 260 піратів, включаючи 20 французів, які до цього часу входили до складу команди Дэвиса.

Пять маленьких судів Ле Пикарда ( на той час він захопив кілька судів) були серйозно ушкоджені в бої з іспанцями наприкінці травня в берегів Еквадору

Свежие комментарии
    Июнь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    2627282930  
    Яндекс.Метрика