На главную

карта

Таким чином, карта породила…

Таким чином, карта породила фабулу майбутнього оповідання, воно виросло на її ґрунті. Не часто, напевно, карті приділяється таке знаменне місце в книзі, і все-таки, на думку Стивенсона, карта завжди важлива, байдуже, чи існує вона на папері або її тримають вуме.

Письменник повинен знати свою округу, будь вона справжньої або вигаданої, як свої пять пальців. Звичайно, краще, щоб усе відбувалося в справжній країні, яку ви пройшли із краю в край і знаєте в ній кожний камінчик. Навіть коли мова йде про вигадані місця, теж не заважає спочатку запастися картою

Отже, карта придуманого Острова скарбів спонукала узятися за перо, породила хвилини щасливого натхнення, коли слова самі собою йдуть на розум і складаються в пропозиції. Втім, спочатку Стивенсон і не помышлял про створення книги, розрахованої, як зараз говорять, на масового читача

Рукопис призначав винятково для пасинка й народжувалася як би в процесі літературної гри. Причому вже наступного дня, коли автор після другого сніданку в колі родини прочитав початкову главу, у гру ввімкнувся третій учасник — старий сер Томас Стивенсон. Доросла дитина й романтик у душі, він негайно загорівся ідеєю відправитися до берегів далекого острова

Із цього моменту, свідчив син, батько, учуяв щось родинне за духом у його задумі, став завзятим помічником автора. І коли, наприклад, треба було визначити, що перебувало в матроській скрині старого пірата Біллі Бонса, він чи не цілий день просидів, становлячи опис його вмісту

У скрині виявилися: квадрант, бляшаний кухоль, кілька плиток тютюну, дві пари пістолетів, стародавній годинник, два компаси й старий човновий чохол. Увесь цей перелік предметів Стивенсон цілком включив врукопись.

Але звичайно, як нікого іншого, гра захопила Ллойда. Він був поза собою від витівки вітчима, що розвязав скласти історію піратів. Затаївши подих, хлопчик вслухувався в розповідь про подорож до острова, карта якого лежала перед ним на столику. Однак тепер ця карта, кілька днів назад породжена фантазією вітчима, виглядала небагато по-іншому. На ній були вказівки широти й довготи, позначені проміри дна, ще чіткіше промальовані назви пагорбів, заток і бухт

Як і має бути стародавній карті, її прикрашали зображення китів, що пускають фонтанчики, і кораблики з роздутими вітрилами. Зявилася й «справжня» підпис лиховісного капітана Флінта, майстерно виконана сером Томасом. Словом, на карті виникли нові, скрупульозно виведені топографічні та інші деталі, що додали їй ще більшу вірогідність. Тепер можна було сказати, що це сама що ні на є справжня піратська карта — такі зустрічалися в описах плавань знаменитих королівських корсарів Рэли, Дампьера, Роджерса й інших

Ллойду видалося, що йому разом з іншими героями оповідання має бути взяти участь у неймовірних пригодах на море й на суші, а поки що він із завмиранням серця слухає байки старого морського вовка Біллі Бонса про шторми і шибеницях, про розбійницькі гнізда й піратських подвигах у Карибському, або, як він називає його, «Іспанському морі», про нещадний і жорстокий Флінту, про країни, де пекуче, як у киплячій смолі, і де люди мруть начебто мухи від «Жовтого

Одержав карту острова скарбів

Одержав карту острова скарбів. Відомо, що його заступник, герцог Белломонт, належав до масонської родини тамплиерского походження, яка у Франції була відома під іменем Бомон, а в Італії й Іспанії — Белломонте. Що стосується пірата-губернатора Вудса Роджерса, певні хроніки затверджують, що він був агентом Ватикану й належав до фанатично-католицькому ірландському клану

Але самим незаперечним доказом тісного звязку, який поєднував Орден тамплієрів з піратами, був уже згаданий «Веселий Роджер», прапор, підняте тамплієрами після розпуску ордена. Знак черепа зі схрещеними костями на чорному тлі не був винайдений ні моряками-тамплієрами з Ла-Рошели, ні королем Сицилії, який підняв його трохи пізніше на своїх бойових кораблях, ні родичкою шотландських тамплієрів, на могилі яких він вирізаний. Насправді це був прадавній символ і талісман, обраний Орденом Храму як прапора своєї боротьби проти Ватикану. Загальновідомо, що «Веселий Роджер» піднімали ті пірати й корсари кораблями, які в першу чергу прагнули атакувати кораблі Тата в Середземному Море й католицької Іспанії в Карибському морі й Атлантичному океані

Звичайно, розквіт піратства в XVI-XVII століттях пояснюється не тільки цілями й бажаннями тамплієрів, але більшою мірою прагматичними інтересами, які також сприяли виникненню Британської імперії й розвитку капіталізму

Британська імперія й капери

Як ми побачили на попередніх сторінках, в XVII столітті англійська політична й економічна еліта відкрито підтримувала й фінансувала піратів, одержуючи свою частину захопленого видобутку. У цій справі брав участь навіть королівський будинок, який, крім цього, використовував корсарів як бійців нерегулярних армій у війнах з Іспанією й Францією. Ситуація разюче перемінилася на початку XVIII століття, коли та ж сама еліта постаралася відсторонити піратів від імперських завоювань, чітко розмежувавши бешкетування корсарів і морські експедиції англійського Королівського військово-морського флоту й торговельних флотів, завдяки яким квітнули Вест-Индская й Ост-Индская компанія

Розвінчання корсарів

В 1707 році був підписаний договір про обєднання Англії й Шотландії в Обєднане Королівство Великобританії. Іншими словами, у цей момент зародилася Британська імперія, ринувшаяся колонізувати знову відкриті або захоплені території в Північній Америці, на Антильських островах і в південній частині Тихого океану. Молодій імперіалістичній державі було необхідно стати якнайкраще перед іншими європейськими королівствами й корінними правителями їх нових володінь

Пірати не вписувалися в бажаний образ, і британські влади застосували карне законодавство, пропаганду й навіть популярну літературу, щоб принизити піратство, одночасно прославляючи імперську окупацію, колоніальну торгівлю й «цивілізаторську» діяльність імперіалізму

Однак етичні й соціальні відмінності між імперіалізмом і піратством були значно менш ясними. Суворе, пуританське, иерархичное англійське суспільство того часу породило постійно зростаючий шар маргіналів і безробітних, кращим виходом для яких було податися в море й зайнятися піратським ремеслом

Легенда о пиратских кладах и миф о карте сокровищ

Легенда о пиратских кладах и миф о карте сокровищ

В истории известно всего три случая, когда пираты закапывали награбленное золото. Но никто из них не пытался нарисовать карту, а значит этих карт вовсе не существует. В таких картах просто не было необходимости, так как захороненное золото находили сразу же.

Первым пиратом, как достоверно известно, закопавшим свои сокровища, был сам Френсис Дрейк, он в 1573 году разграбил вьючный караван. Испанцы, перевозил золото и серебро. Но перевести всю добычу сразу было не возможно, поэтому пират закопал часть драгоценностей вдоль дороги. А когда вернулся со своей командой, то обнаружил, что испанцы уже выкопали большую часть этого золота и оставили лишь записку: «Фига тебе, Дрейк».

Другим пиратом, поступившим подобным образом со своей драгоценной заначкой, был Рош Базильяно. Но под пытками Испанской инквизиции, он признался, что закопал неподалеку от Кубы более 100 тысяч песо. Сжалившись, его убили.

Как говорят, капитан Уильям Кидд, в 1699 году, где — то вблизи Лонг-Айленда, закопал свое сокровище, но этот клад тоже почти сразу был найден испанскими властями и использован как доказательство преступлений. Вот, наверное, и все. Если бы и существовали еще захороненные сокровища, но ведь нет свидетельств и способных доказать этот факт.

Но по прежнему ходят слухи, что несметные сокровища капитана Кида так и не были найдены. И этого достаточно для неугасаемой фантазии писателей и художников во всех странах.

Это легенда вдохновила Вашингтона Ирвинга на написание «Путешественника» в 1824 году. А так же Аллан По в 1843-м году написал историю о «Золотом Жуке», где фигурирует идея о пиратской карте сокровищ. Роберт Льюис Стивенсон, вдохновился работой Ирвинга и написал «Остров сокровищ», так это заблуждение стал известным и популярным во всем мире.

Свежие комментарии
    Декабрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031
    Яндекс.Метрика