На главную

друг

Друга скриня залишилася цілий, але…

Друга скриня залишилася цілий, але водолазам з «Саардама» підняти його не вдалося — він лежав, придавлений якорем і гарматою. Тому що в скрині залишалося більше двадцяти тисяч монет, уряд Батавии не бажало примиритися із втратою. В 1644 році Тасману, що відплив досліджувати Австралію, було наказано ця скриня підняти. Тасман скрині не знайшов

Пройшло більше трьохсот років, перш ніж була почата наступна спроба. В 1963 році краболови випадково знайшли на рифах в одного із прибережних островів бронзову гармату з «Батавии». Так удалося знову відшукати місце загибелі корабля. Експедиція, що працювала там наступним летом, відшукала безліч предметів з корабля, у тому числі більше ста срібних німецьких талерів початку XVII століття. Дослідники вважаються, що це монети з розбитого скрині. Цілий же скриня, похований у піску, можливо, чекає більш щасливих мисливців за скарбами

Піратські дії голландців породили ненависть до них у всіх країнах Південної й Південно-Східної Азії. Цим нерідко користувалися їхні конкуренти, у першу чергу англійці, що містили вигідні торговельні угоди з місцевими правителями. Бувало, однак, і так, що репресії за голландське піратство обрушувалися на англійців. В 1623 році, наприклад, індійські влади в Сурате опечатали склади заснованої там англійської факторії, уклали під варту резидента англійської Ост-Индской компанії й усіх факторів, і тем довелося провести у вязниці сім місяців

З тих пор життя й майно англійців у Сурате 8 інших факторіях увесь час перебували під загрозою. А коли англійцям все-таки вдалося довести, що вони не мають відносини до піратства голландців, небезпека виникла з іншої сторони

В 1630 році, під час Тридцятирічної війни, король Англії Карл I направив у Червоне море військовий корабель «Морський ковзан» під командуванням капітана Квейла із завданням захоплювати кораблі й вантажі Іспанії й інших країн, які не полягають у союзі з Англією. Це державне підприємство повинне було не стільки ушкодити іспанцям, скільки поповнити скарбницю Англії — память про багатий видобуток Дрейка й Кавендиша не давала спокою англійському королеві. Оригінальність ситуації полягала в тому, що в Червоному морі не було, та й не могло бути, іспанців, кораблі яких в Індійський океан майже не заходили, і питання, хто є союзником Англії, а хто — ні, повинен був вирішуватися капітаном Квейлом на місці

Видобуток капітана був невеликий, але серед захоплених їм кораблів було індійське судно з Малабарского узбережжя. Як тільки звістка про його захоплення дійшла до Сурата, факторам Ост-Индской компанії запропонували оплатити вартість захоплених вантажів, тому що індійці цілком резонно різниці між комерційними починаннями англійського короля і його підданих не бачили. Англійці в Сурате були змушено внести необхідну суму, після чого направили в Лондон скаргу на дії Квейла.

Дурний приклад, однак, виявився заразливим. Через кілька років постельничий короля Эндимион Портер спорядив на паях із двома лондонськими торговцями — Бонеллом і Кайнстоном — два кораблі, для яких одержав корсарські патенти. Ці кораблі повинні були захоплювати вантажі всіх кораблів, які не перебувають у союзі й дружбі Санглией.

Але о пів на другу капітан…

Але о пів на другу капітан з містка помітив яке те неприродне висвітлення води під самим містом

Спочатку це висвітлення те спалахувало, то погасало, але потім море на великому просторі відразу як те запалилося яскравим червоним світлом. З неймовірною швидкістю це світло звернулося в полумя, що високо піднялося над водою, більш і більш ширину в довжину й ширину. Загальний говір, стриманий і глухий, але досить веселий, пройшов по палубі «Синка». Усе зрозуміли, що це горить нафта в гавані Бомбея. Капітан дав хід уперед і спостерігав далі, обмінюючись живими фразами зі штурманом і старшим офіцером

У міру того як «Синок» наближався до міста, вогонь ріс і ріс. Тепер уже було видне з його палуби, що крім води горять і суду в гавані. Шум і лементи, як віддалений прибій бурунів, уже досягали вух Копыткина і його товаришів по службі. Пройшло ще кілька хвилин, і «Синок» зупинив хід

Тим часом неосяжне море вогню гуляло й розливалося спереду «Синка». Дивовижна заграва піднялася над Бомбеєм. Пекельний шум, лементи й прокльону носилися в повітрі. У міру того як цей страшний шум і пожежа росли й збільшувалися, на «Синку» ставало тихіше й тихіше. Екіпаж його в перший раз робився свідком такого неуявного нещастя. Який те марновірний жах поступово опановував усіма, від капітана до матроса

Через пару годин вельбот досягся «Синка». Відразу після підйому вельбота Копыткин повів судно у відкрите море

На наступний ранок з «Синка» помітили на обрії за кормою густий дим і дуже стрункий, високий рангоут. судно, що наближалося, безперечно, було військове. Колись ніж механік встигнув докласти капітанові про стукіт у циліндрі, зробив наказ дати самий повний хід. Петро Михайлович був старий служака. Коштуючи між офіцерами на юті, він переконався, що до «Синка» у кільватері йде військове судно, і що легко, може бути, тепер настав момент ризикнути віддатися у всьому на волю Божию.

Пройшло ще півгодини, судно наганяло «Синка» і, перебуваючи у дві або дві з половиною милях, підняло свій прапор – англійський. «Синок» відповів тим же й почав додавати ходу

Ворог наблизився ще небагато, і Копыткин безпомилково визначив тоді, що це був корвет «Ровер», збройний шістнадцятьма 6 фунтовими бортовими знаряддями й двома 7 дюймовими на поворотних платформах у носі й на кормі. Копыткин був дуже задоволений тим, що він мав на кормі два знаряддя. Правда, вони були тільки 6 дюймові, але зате далекобійні, і стрілянина з них могла бути частіше ворожої

Тепер, коли «Синок» ішов на овний хід, відстань між судами майже зовсім не змінювалося. По видимому, їх розділяло 10 кабельтових, не більш. Така відстань, принаймні, призначив капітан комендорам кормових знарядь, вирішившись відповідати англійцям. Пройшло досить багато часу, і обоє судна, наносячи незначну шкоду один одному, продовжували йти колишнім курсом на відстані 10 кабельтових друг від друга

У правому циліндрі «Синка» стукіт підсилювався більш і більш. Механік після ретельного спостереження за цим стукотом дійшов висновку, що ослабнула гайка поршня

Друга група, що полягала з…

Друга група, що полягала з міноносців «Яків Свердлов», «Карл Либкнехт» і бригади крейсерів, забезпечувала набіг, а на світанку, одержавши відомості від міноносців першої групи, повинна була завдати удару всіма силами по флоту супротивника, вышедшему з бази, і зайняти острів. Підводний човен «Макрель» займала бойову позицію в острова Кулалы біля східного узбережжя Каспію

Тим часом англійці, одержавши звістку про узяття більшовиками форту Александровский, розвязали провести повітряну розвідку. 13 травня, зануривши на борт два гідролітаки типу «Шорта» (№9080 і №9082), гідрокрейсер «Аладир Усейнов»53 відплив до острова Чечень, куди прибув до вечора того ж дня. Наступного дня на воду був спущений № 9080 з екіпажем у складі капітана Садлера й лейтенанта Кингема. Їхній розвідувальний політ уздовж північного узбережжя, що тривав 3,5 години, не приніс результатів – супротивника виявити не вдалося. Відповідно не найшлося підходящих цілей і для взятих із собою бомб (по одній в 230, 100 і 65 фунтів). Льотчики лише обстріляли з турельного кулемета «Льюис» кілька сіл на узбережжя

В 16 годин «Аладир Усейнов», піднявши на борт гідролітак, що повернувся з розвідки, відплив від острова Чечень і на світанку наступного дня побрав курс на острів Купали, щоб зустрітися з іншими кораблями англійської флотилії

15 травня при наближенні до форту Александровскому в море були помічені кораблі більшовиків, що виходять із гавані. Британська флотилія, до складу якої входили також збройні денікінські пароплави, кинулася назустріч супротивникові, який, кинувши дві баржі, поспішно зник у гавані. Ці баржі були знищені гарматним вогнем з кораблів «Президент Крюгер» і «Эмиль Нобель».54 Сильне хвилювання на море й дощ не дозволили використовувати авіацію в наступні два дні

В 5 годин ранку 17 травня англійці все таки спробували підняти в повітря свої гідролітаки. Однак при спуску на воду «Шорта» № 9080 із за сильної хитавиці були ушкоджені про борт корабля права закінцівка крила й поплавець. «Шортів» №9082 спустили вдало, але машина не змогла злетіти із за сильного хвилювання. Під час підйому вона також одержала ушкодження

«Аладир Усейнов» у супроводі корабля «Еммануїл Нобель» направився в Петровск і прибув туди ранком 18 травня. Тут ушкоджений «Шортів» № 9082 відправили на берег для серйозного ремонту, замість нього на борт був узятий № 9079. Ремонт № 9080 удалося здійснити самотужки, і до вечора 18 травня гідрокрейсер знову вийшов з Петровска під охороною «Еммануїла Нобеля». Обоє корабля приєдналися до основних силам флотилії в 20 милях від острова Чечень.

За даними червоних похід до Чеченю був запланований на 18 годин на 18 травня, але за годину до наміченого строку в районі бази зявився англійський літак. Довелося трохи затриматися, щоб не дати розвідці супротивника виявити вихід кораблів

15 травня з 12 футового рейду у форт Александровский вийшли транспорт «Алекбер» із шаландою «Усейн Абат» на буксирі й транспорт «Баку» зі шхуною «Дербент» під конвоєм есмінця «Яків Свердлов». В 17 милях від форту Александровский конвой зустрів «Президента Крюгера» і «Вентюр» (мічман Лишин55 затверджує, що це було в 40 милях від Александровского).

Свежие комментарии
    Июнь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    2627282930  
    Яндекс.Метрика