На главную

губернатор

Губернатор був удоволений…

Губернатор був удоволений відповіддю й запросив піратів на берег. Губернаторові було тужливе й часом страшно перебувати на острові з маленьким гарнізоном, оточеним ворожими островянами. Лише іноді сюди заходив манільський галеон або який-небудь інший корабель Сфилиппин.

Після візиту Итона до губернатора той послав піратам у подарунок десять поросят, солодка картопля, банани й папайю. У якості відповідної любязності «французький дослідник» відправив губернаторові кільце з діамантом, недавно зняте з іспанського капітана. Губернатор попросив у піратів пороху, щоб відбивати нападу гуамцев. Итон послав два барила й одержав у відповідь полтораста золотих монет. Итон гордо відкинув золото, і тоді губернатор послав йому в подарунок кільце з діамантом утроє більшим, ніж отриманий. Це кільце було знято з пальця вбитого не дуже давно в цих краях англійського капітана. Потім губернатор послав ще більше поросят і фруктів, а пірати на подяку напали на гуамцев і перебили їхнє безліч. Коли ж гуамцы запропонували піратам обєднатися й вигнати з острова іспанців, Итон з обуренням відкинув це пропозиція

З Гуама Итон привів свій корабель у Кантон, де надовго затримався для ремонту корабля. У цей час у Кантонскую бухту ввійшло тринадцять більших китайських джонок, вантажених шовком, — починався ярмарок. Итон запропонував своїм супутникам захопити беззбройні джонки. Після прибуття в Англію, запевняв він, цей шовк можна буде продати за скажені гроші. Пірати вислухали капітана й відповіли йому, що при всій повазі до Итону вони ніколи не опустяться до того, щоб торгувати ганчірками. Якби на джонках було золото або хоча б срібло, вони б пожертвували всім, щоб його роздобути. Але ганчірки — ніколи.

Довелося відправитися до Маніли, щоб спробувати захопити манільський галеон або який-небудь інший корабель, вантажений сріблом. Такий корабель удалося знайти, але, хоча «Николас» гнався за ним через усі Південно-Китайське море, наздогнати його не вдалося: в іспанського корабля був гарний хід, а пірати давно не мали можливості витягтися своє судно на берег і откилевать його. Поступово «Николас» відстав, і довелося відмовитися від видобутку. Це гірке розчарування привело до того, що пірати пристали до берега Північного Калимантана, зняли з корабля гармати, установили їх навколо стоянки, потім витяглися на берег корабель і зайнялися килеванием.

У грудні 1685 року «Николас» побрав курс на Тимор — одне з деяких місць в Азії, де ще зберігалося португальське панування. Але й на Тиморі, і в його берегів ніякого видобутку їм не зустрілося. Поблизу були голландські кораблі (південно-західна частина Тимора в цей час уже належала голландцям), але на них пірати нападати не вирішувалися: кораблі були відмінно збройні й голландські моряки вміли стріляти не гірше піратів

У Тимора пірати посварилися. Довга подорож не принесла ніякий вигоди. Двадцять піратів розвязали, що з них вистачить пригод, і зажадали повернення додому. Итон відпустив їх, і вони, купивши на Тиморі бот, відплили на Яву. У Батавии пірати купили собі місця на голландському кораблі й у березні 1686 року прибутки в Англію — без грошей, без видобутку, але зробивши майже кругосвітню подорож

Генри Морган — пират и вице-губернатор.

Генри Морган  -  пират и вице-губернатор.

Известный пират 17 века Генри Морган с детства мечтал о море. Убежав из дома, он нанялся юнгой на корабль, следующий на Барбадос. Здесь его продали в рабство. Свой срок он отслужил и, получив свободу, перебрался на Ямайку. Здесь он нашёл себе дело по душе – примкнул к шайке пиратов.

Пиратствуя в чине «вице-адмирала», Морган накопил за 3 года капитал, достаточный, что бы на паях с товарищами, купить корабль. Он был единогласно избран капитаном, о чём его товарищи никогда не жалели. Первые же походы были так удачны, что вскоре под его командованием было уже 12 кораблей с экипажами численностью до 700 человек. Морган получил возможность расширить круг деятельности: он стал нападать и на прибрежные города.

Команда Моргана состояла из французов и англичан, поэтому свой первый крупный набег он совершил на испанский город Эль-Пуэрто-дель-Принсипе на о. Куба. Город был разграблен, и кроме того, население выплатило выкуп, состоящий из 500 единиц скота. Следующая жертва пиратов — крупный город Маракайбо. Но население его было предупреждено, и все успели уйти в леса и унести с собой свои богатства. Вот здесь-то и получил Морган своё прозвище – «Жестокий».

Пираты захватили в плен горожан и, применяя жестокие пытки, добивались сведений о спрятанных богатствах. Не на долго хватило пиратам награбленного, и Морган решил совершить следующий набег – на Панаму. Теперь он командовал уже 36 кораблями и 32 каноэ, экипажи которых насчитывали 1200 человек. С большими потерями пираты овладели городом и, разграбив, сожгли дотла. Через три недели пребывания в городе, разграбив всё, что можно на море и на суше, Морган покинул пепелище.

В Европе, перед нападением Моргана на Панаму, был подписан мирный договор между Англией и Испанией, поэтому по возвращении на Ямайку Моргана арестовали и отправлен в Англию. Все ожидали, что знаменитого пирата повесят, но двор не забыл оказанных Англии услуг. Бал инсценирован судебный процесс, вынесший вердикт «Виновность не доказана», и Морган с триумфом вернулся на Ямайку в качестве вице губернатора и военного главнокомандующего.

Морган умер в 1688 году и был похоронен в церкви Святой Екатерины. Но через три года, в результате сильного землетрясения, могила Моргана скрылась в морской пучине.

Свежие комментарии
    Июнь 2018
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    252627282930  
    Яндекс.Метрика