На главную

валя

Далі команда повернулася у Валь…

Далі команда повернулася у Валь де Бандерас, щоб поповнити запаси води, і 10 квітня 1686 року піратські судна покинули мис Корриентес, почавши тривалий шлях через Тихий океан. Команда Свана підняла заколот на Філіппінах, і незабаром після цього Сван був убитий. Дампье й інші члени команди досяглися берегів Англії на іншому судні

Після того як Тоунлей розстався зі Сваном, він був помічений іспанцями в берегів Закатулы на початку лютого 1686 року. Кілька днів через в 20 лігах від Акапулько він висадив на берег полонених і спалив свій барк. Можливо, він зробив це тому, що той був у поганому стані, або тому, що більше не потребував його із за зменшення чисельності команди. Четверо з людей Тоунлея де те в районі цих місць були захоплені іспанцями й у квітні переправлені в місто Мехіко. Наступного разу Тоунлей і його команда попадають у поле нашого зору в березні 1686 року, коли вони ввійшли в затоку Никоя.

Франсуа Гронье, якого ми залишили з 340 французькими буканьерами на острові Коиба в липні 1685 року, можливо, був одним із самих невдачливих капітанів за всю історію піратства. Коли англійці покинули його, у Гронье було три невеликі судна й кілька пірог. Проблема, що турбувала його найбільше, полягала в тому, щоб вчасно знайти достатню кількість продовольства, щоб позбавити свою команду від голоду. Кілька іспанських поселень уздовж узбережжя Верагуа привели в бойову готовність, по берегу виставили спостережливі пости, а вся рогата худоба з узбережжя вивели усередину країни. Щораз, коли спостерігачі зауважували буканьеров на обрії, місцеві жителі в поспіху залишали свої житла, несучи все продовольство й коштовні речі й знищуючи все, що змушені були залишити

Гронье не дозволяв своїм людям витрачати дорогоцінний порох на полюванні, і, як видно, вони не були митецькими рибалками, тому завжди перебували на грані голодування, так що питання продовольства для них завжди був актуальний

У серпні-вересні 1685 року Гронье з 120 піратами команди зробили набіг на ранчо, розташоване на узбережжя, і відвезли із собою два барки, вантажені зерном, яке голодні пірати цінували вище золота. Під час відсутності цієї групи їх товариші другий раз за два місяці напали на Пуэбло Нуэво, але не знайшли там нічого, що представляло б для них цінність. На початку вересня пірати розграбували фабрику по переробці цукрового очерету близько Сантьяго Верагуа. 8 жовтня, після того як буканьеры відремонтували й очистили свої судна, вони покинули острів Коиба й через два тижні підійшли Креалейе.

До 1 листопада погана погода не дозволяла їм увійти в гавань на своїх каное. Пізніше, увійшовши в неї, вони побачили напівзруйновані бруствери уздовж берега, а потім їх погляду стала покинута й спустошена Реалейя – результат недавнього набігу англійців. Вони продовжили свій шлях. По дорозі до Леона пірати були попереджені, що місто перебуває під захистом 2 тисяч солдат, тому розвязали повернутися до своїх судів і 10 листопада покинули гавань. Протягом декількох наступних днів команда робила набіги на спустошені ферми уздовж узбережжя

Свежие комментарии
    Апрель 2018
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    30  
    Яндекс.Метрика