На главную

Архив за месяц: Февраль 2016

У тому ж звіті Ушаков…

У тому ж звіті Ушаков розповідає, що й у Самсуне, і в Синопе крейсерські судна входили на рейд і вели артилерійську дуель із там турецькими судами, що перебували, і береговими батареями, а кораблі Ушакова у всіх випадках задовольняли роллю спостерігачів

У Севастополі було ухвалено весь вантаж, узятий у греків, уважати призом, «оскільки вони є турецкоподанные». Увесь видобуток розділили на чотири рівні частини: Потьомкіну, Ушакову, скарбниці й корсарам

Але повернемося до ескадри Ушакова. Із Самсуна він із сьома фрегатами, що й залишилися крейсерськими судами «Абельтаж», «Донай», «Карло Костянтин», «Фенікс», «Климент тато Римський» і «Красноселье» рушив до Анапи для взаємодії з корпусом генерал поручика Ю.Б. Бібікова, що осаджували місто

10 лютого 1790 г. корпус Бібікова перейшов по льоду ріку Кубань і рушив до Анапи. У складі корпуса було 7609 людей і 16 знарядь. Провіант Бібіков побрав тільки на два тижні, понадіявшись закупити його в горців. Але горці почали партизанську війну проти Бібікова

24 березня корпус підійшов до міцності Анапа, гарнізон якої становили 15 тисяч людей. Проте Бібіков наказав іти на штурм, не забезпечивши війська навіть штурмовими сходами. Турки відбили атаку з більшими втратами для росіян

Росіяни війська виявилися без провізій. У корпусі було багато хворих, з тилу на росіян нападали горці. У такій ситуації 15 квітня Бібіков розвязав вернутися. 4 травня на плотах через Кубань, що розлився, переправилося лише 5407 людей

ничего нічого не знав про халепи Бібікова. І тільки підійшовши 29 травня близько до берега, побачив, що росіян у міцності ні.

На рейді Анапи адмірал побачив турецькі корабель, фрегат29, два гребні судна й пять «купців». Турецькі судна відійшли ближче до міцності. 31 травня в 2 години дня фрегати Ушакова стали підходити уводити, увести до ладу Анапской міцності. В 6 годин з міцності пальнули ядром, але воно не долетіло. Ушаков « для апробації» велів пальнути бомбою з єдинорога й одержав великий недоліт. І тоді почалася жорстока пальба, що тривав години три. Ядра й бомби по обидва боки влучно лягали в безодню Чорного моря. Наївний читач запитає, а навіщо палити те, адже пристрілювання показало, що дістати до ворога неможливо. Так тому те й палили, і без втрат обійшлися, і реляцію начальству переможну склали

1 і 2 червня знову відбувалася найжорстокіша канонада, і знову турки й російські фрегати обійшлися без втрат. Нарешті в 6 годин вечора 2 червня Ушаков наказав іти Всевастополь.

При царі, при комуністах і зараз при демократах не припиняються славослівя на адресу Ушакова. Так, історик В.Д. Овчинников пише: «Зробивши по них кілька залпів, контр адмірал Ушаков припинив вогонь. Неможливість ближче підійти до ворога й відсутність бомбардирських судів і брандерів у складі російської ескадри не дозволили їй добитися бажаної мети – знищити ворожі судна на анапском рейді. Першого червня Ушаков відійшов від Анапи й 5 червня благополучно прибув у Севастополь».30 Виявляється, знищити ворожі судна трьома 50 гарматними фрегатами не можна. Потрібні бомбардирські кораблі, а що стосується брандерів, те, очевидно, автор не представляє, що це таке

Але іспанці відповіли йому, що…

Але іспанці відповіли йому, що Морган вимагає неможливого: люди розсіялися хто куди і їх не збереш

Нарешті Моргану вдалося одержати пятсот голів худоби й засолити взапас мяса й сала. Він побрав із собою шість знатнейших жителів як заручників, прихопивши також рабів, і відправився на узбережжя. Удень на те місце, де стояв Морган зі своєю флотилією, прийшли іспанці, привели останніх корів і зажадали повернути заручників. Коли все мясо було засолено й доставлене на кораблі, Морган звільнив заручників і вийшов зі своєю флотилією в море. У якості збірного пункту для поділу видобутку він намітив один з острівців недалеко від Куби. Там пірати розділили видобуток. На кожний довелося по пять тисяч реалів золотом, сріблом і різними товарами. Але сподівалися вони на більш жирний видобуток: цієї їм не вистачило навіть для розплати з боргами на Ямайці

Щоб задовольнити жадібний апетит — власний і своїх соратників, Морган запропонував зухвалий план: розграбувати багате місто Пуэрто-Белло, другий після Гавани в іспанських володіннях. Він перебував у північній частині Панамського перешийка й славився як найбагатший ринок срібла. Його захищали три форти, які перепиняли доступ впорт.

Задум здався багатьом, навіть самим розпачливим ледве чи не фантастичним. Адже у двох фортах, які прикривали вхід у гавань і вважалися неприступними, перебував гарнізон триста людей. Крім того, жителі міста були хоробрими не останнього десятка. Морган запевнив усіх, що успіх забезпечений і він знає, як цього добитися. А вже про видобуток і говорити нема чого — кожному дістанеться цілий стан. Одним словом, пірати піддалися красномовству Моргана й погодилися на авантюру

Як і слід було сподіватися, Пуэрто-Белло вчинив сильний опір. Кілька штурмів було відбито, і ввірватися в місто ніяк не вдавалося. Навіть розжарені ядра не змогли розтрощити залізні ворота. Видалося, Морган зневірився в успіху, але отут він придумав жорстокий виверт. З найближчих монастирів пригнали ченців і черниць і наказали їм приставити заздалегідь споруджені сходи до стін міцності, де засів губернатор із солдатами. Морган розраховував, що вони не стануть стріляти по своїм, тим більше особам духовного звання. Але він помилився. Іспанці й не подумали щадити їх, і майже всі вони загинули

Штурм тривав полудня. Пірати спритно піднімалися по сходах і проникали в міцність, закидаючи іспанців глиняними бомбами з порохом. Обложені запекло пручалися, сам губернатор бився як скажений, на всі пропозиції про здачу відповідаючи категоричною відмовою. Він говорив: “Краще вмерти зі зброєю в руках, чим скласти голову на пласі”. Він і загинув вбою.

Коли все було кінчено, полонених замкнули в підвалах. А чотириста шибеників Моргана почали грабувати місто. От як описує ці «подвиги» Эксквемелин: « Наступного дня пірати стали обшарювати й грабувати міські будинки: при цьому вони допитувалися в полонених, хто в місті багатше всіх. Бранці їм це сказали, і пірати схопили багатіїв, щоб дізнатися, куди вони діли своє добро

Усіх, хто упорствовал і не бажав по добрій волі визнаватися, тягли на дибу й терзали, поки ті не віддавали Богу душу або не показували все, що від них вимагалося

Белуха просив, щоб мічманові…

Белуха просив, щоб мічманові Мариенгопуло видали тільки половину належної суми. Очевидно, він побоювався, що заповзятливий грек, перебуваючи в Севастополі, поспішить одержати й привласнити собі всі гроші. Губернатор розділяв побоювання свого підлеглого й просив Войновича не виплачувати мічманові всієї суми

14 березня 1790 г. командуючим Севастопольським корабельним флотом замість Войновича був призначений контр адмірал Ушаков.

Першою самостійною операцією нового командуючого стало крейсерство в берегів Анатолії. Потьомкін задумав провести «диверсії» у турецьких берегів, і 14 березня Ушакову був відписаний ще один ордер, у якому говорилося: « Після прибуття негайному в Севастополь… з найкращими крейсерськими судами в підкріплення трьох кораблів – “Георгія”, “Андрія” і “Олександра” так чотирьох фрегатів извольте вийти в море заради пошуку. Украй корисно було б, якщо б удалося Вам схопити які транспорти або ж винищити де спущені кораблі в азіатських берегів. Я сподіваюся, що Ви із всею ревностию виконаєте Вам доручене й завчасно вернетеся в Севастополь для приуготовления всього флоту в кампанію».

16 травня 1790 г. із Севастополя до анатолийскому узбережжю вийшли ескадра Ушакова в складі трьох 50 гарматні кораблів, чотирьох фрегатів, 11 крейсерських судів і репетичного судна «Полоцьк». Насправді кораблями отут названі на страх басурманам і своїм у розраду 46 гарматні фрегати «Св. Георгій Переможець», «Апостол Андрій» і «Олександр Невський». Інші фрегати – «Іоанн Воинственник», «Св. Амбрось Медиоланский», «Св. Ієронім» і «Преподобний Нестір» були 40 гарматними

Для проведення десантних операцій на борт фрегатів і крейсерських судів були взяті десантники зі складу Севастопольського полку (618 солдат і офіцерів) і частини Балаклавского грецького полку (352 солдата й офіцера під командуванням підполковника Чапони).

Увечері 20 травня з російських кораблів побачили береги Анатолії. Ушаков розділив корсарські судна на три загони й послав їх уперед. Опівдні наступного дня Ушаков, шедший на кораблі «Олександр Невський», підійшов до Синопу й побачив, що поблизу гавані корсарські судна захопили три купецькі судна: один кирлангич і дві зграї. Із крейсерських судів спустили барказы (на носі кожного була пушка), які грабували узбережжя

На світанку наступного дня ескадра Ушакова ввійшла в Синопскую бухту, у глибині якої стояли на якорі два фрегати, шхуна, кирлангич, напівгалери, три лансона й чектырма. На березі на елінгу стояв корабель, що будувався. Ушаков не ризикнув атакувати ці кораблі, що перебували під захистом берегових батарей. Пізніше він виправдовувався в рапорті Потьомкіну: «Я має намір був у саме те ж час їх атакувати, але тихость східного вітру перешкодила, а притім виявилося, повинне, проходячи батареї бухтою до судів, иттить чимала відстань пряма носом проти всіх їхніх бортів і кріпосних гармат. Тому в обережність, щоб не трапилося ушкодження щогл, почел оную атаку пошуки, тому що має намір шукати надалі справ найважливіших. Замість ж того різними рухами ескадри й перепалкою з кораблів усім синопским жителям і судам, при оных, що перебувають, наносив безупинно великий страх і занепокоєння».

Риторичне питання, що

Та й в Індійському океані…

Та й в Індійському океані португальці могли не побоюватися європейських суперників. І от у другій половині XVI століття в Англії виникає ідея проникнути по ту сторону Американського материка, куди приходили «золоті» галеоны з Філіппін і де в рудниках Перу добувалося срібло

Френсис Дрейк, що народився близько 1540 року в Девоншире біля Тейвистока, був старшим із дванадцяти дітей фанатичного протестанта, який на початку пятдесятих років XVI століття переїхав у Кент. Там численн й бідн сімейств жи у, що протіка, полуразвалившемся Корабель був першим будинком, який памятав Дрейк. У дванадцять років він став юнгою. Згодом Дрейк любив підкреслювати своє протестантське походження й ненависть до католиків. Виховання Дрейк одержав за допомогою далекого родича сера Джона Хоукинса, знатного вельможі й відомого моряка. Юнаків Дрейк брав участь у плаваннях Хоукинса. В 1567 році він уже командує кораблем «Юдифь», який разом з іншими судами Хоукинса робив напади на іспанців у берегів Америки. Ескадра Хоукинса потрапила в засідку й була розгромлена. «Юдифи», ушкодженої менше інших, удалося вибратися з бухти, і, кинувши товаришів напризволяще, Дрейк побрав курс додому. Адмірал Хоукинс змушений був сказати про свій протеже: «Він кинув нас у хвилину нещастя», однак згодом Дрейку вдалося повернути собі розташування впливового родича

В 1572 році Дрейк вернувся до американських берегів із двома невеликими судами й зробив одну з перших піратських десантних операцій — йому вдалося захопити іспанське місто Номбре де Диос, ограбувати його й зруйнувати церкви. Але вивезти видобуток не вдалося. шквал, що налетів, намочив порох, а сам Дрейк був поранений у ногу. Довелося рятуватися втечею. Потім він відправляється в подорож, яка відразу виділила його із числа простих шукачів пригод. Спонукуваний ідеєю проникнути до Тихого океану, він організує перехід через Панамський перешийок. Індіанці провели його до високого дерева, з якого він побачив блакитну нескінченність Тихого океану. І, як він потім запевняв, він підніс у цей момент молитву, щоб господь дав йому сили вийти в цей океан на англійському кораблі

Правда, не він першим підняв англійський прапор над Тихим океаном. Це було призначено зробити одному з його супутників по Панамському походу — Джону Оксенхэму. Перетягнувши за допомогою індіанців через перешийок розібраний однощогловий бот, які звичайно перебували на більших судах для розвідки й звязку з берегом, Оксенхэм спустив його на воду вже в Тихому океані. Він встигнув потопити два іспанські кораблі, але незабаром був наздоженуть бойовими каравелами й після короткого бою взятий у полон і повішений

Дрейк же, удовольствовавшись тим, що ограбував кілька сухопутних іспанських караванів, вернувся в Атлантику. 9 серпня 1573 року він уже в Плімуті, овіяний славою сміливця, що знає шлях до незахищених іспанських володінь. Не можна сказати, що Дрейк розбагатів, але він волів не розчаровувати слухачів: успіх його наступного походу в значній мірі залежав від зробленого враження

Можна вважати щонайнайважливішим…

Можна вважати щонайнайважливішою справою в порівнянні зі знищенням усіх фрегатів корабля, що й будувався на елінгу?

Росіяни фрегати два дні обстрілювали місто й викликали тем сильні пожежі. Крейсерські судна тим часом обійшли прилеглі райони, захопили вісім судів і потопили ще чотири. Майже всі «купці» були вантажені пшеницею

На судах корсари побрали 160 людей, у тому числі російських полонених: одного унтер офіцера, 6 солдат, 5 козаків. Серед турків виявилася 41 жінка. У ході захоплення судів один корсар убитий, один поранений

Ранком 24 травня корсари утопили ще два торговельні судна. У той же день ескадра Ушакова покинула Синопскую бухту й рушила уздовж берега до порту Самсун. Спереду за традицією йшли корсарські судна. В 6 годин вечора 24 травня вони змусили викинутися на берег два турецькі судна. Корсари викинули за борт купців і перевезли найцінніші товари на свої судна

В 11 годин ранку із фрегатів Ушакова побачили порт і міцність Самсун. Тим часом корсарські судна вже ввірвалися в гавань і вступили в бій з турецькими судами й береговими батареями

И отут у точності повторилася синопская історія. Наш славний адмірал знову праг увійти в бухту, але йому знову перешкодив вітер: «… За міцним вітром, що зробився східним, не зупиняючи отут, задовольняв одним нанесенням страху й, не упускаючи здатного вітру, звернув шлях свій до Анапи, тому що довідався через полонених, що там є один лінійний корабель і одна шаитья (мале турецьке вітрильне судною. – А.Ш. )».

Ну й ну! Корсарам ні вітер, ні берегові батареї в Си нопе й Самсуне не заважали, а от Ушакову…

28 травня Ушаков відправив у Севастополь шість захоплених турецьких судів у супроводі крейсерських судів «Панагія Дусено», «Принцеса Олена», «Панагія Апотумангано» і «Панагія Попанди», а репетичное судно «Полоцьк» було відправлено в Теодозію з рапортом Потьомкіну

Оскільки видобуток був більший, а головне, добута особисто адміралом, то в архівах зберігся один з деяких, а може і єдиний, документ, що розповідає про те, які судна захопили пірати й хто на них перебував

Відомості про призові суди, захоплені крейсерами

Тип судна – Число щогл – Довжина, м – Ширина, м – Осаду, м

Чектырма – 1 – 15,85 – 3,66 – 2,13

Чектырма – 1 – 15,44 – 3,35 – 2,03

Зграя – 2 – 21,03 – 5,64 – 2,44

Зграя – 2 – 24,31 – 8,43 – 3,66

Маруля – 2 – 27,64 – 6,7 – 3,96

Мелека 2 (1 більша, 1 мала) – 14,33 – 4,52 – 2,08

« За всім тем піймане й узяте в полон турків 80, туркень більших і малолітніх 14, греків 51, вірменів 3, невільників, везомых для продажу в Константинополь, черкезских різного віку хлопчиків, жінок теж дорослих і малолітніх дівчат 27. Так везомых же з Анапи для продажу в Константинополь колишніх у полоні Російських різних полків унтер офіцерів 1, солдат 6, козаків 5 – усього 201 людей». Відразу Ушаков додає у звіті: « З наших греків при цих перепалках убитий матрос 1, важко поранено один так легкими ранами – 3». Із чого випливає, що турецькі судна захоплювали винятково корсари

Свежие комментарии
    Февраль 2016
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Янв   Мар »
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    29  
    Яндекс.Метрика