На главную

Архив за день: 27.12.2015

Обоє судна потребували ремонту…

Обоє судна потребували ремонту й тому зайшли на острів Мас-А-Тьерра. Було це в березні 1684 року

Коли кораблі підійшли до берега, моряки побачили людину, яка запекло махала руками. Дампьер довідався його. Це був індіанець по імені Вільям, який випадково залишився на острові, коли Уот-Линг і Шарп заходили сюди три роки тому. Зі слів цього, мабуть, першого «Робинзона Крузо» Дампьер записав його розповідь про життя на острові: «Індіанець прожив тут один близько трьох років, і хоча його кілька раз розшукували іспанці, які знали, що він залишився на острові, вони так і не змогли його знайти. Він був у лісі й полював на диких кози, коли капітан Уотлинг вивів звідти своїх людей. Коли ж він повернувся на берег, корабель уже йшов у відкрите море

У нього була рушниця й ніж, маленький ріжок з порохом і кілька куль. Коли в нього скінчилися кулі й порох, він пристосувався ножем відрізати від рушничного стовбура шматки заліза, з яких робив рибальські гачки, голки, ножі, нагріваючи, залізо спочатку на вогні, який він добував, ударяючи рушничним кременем по шматкові стовбура своєї рушниці

Розпечені шматки заліза він відбивав каменями й розрізав гострим ножем або розламував, а потім вигострював їх, затрачаючи на це величезні зусилля… Знаряддями, зробленими в такий от спосіб, він забезпечував себе провізіями, яку міг запропонувати острів: козами або рибою

Він розповів нам, що спочатку, перше ніж зробив гачки, він змушував себе є тюленье мясо, малоприємне на смак, але надалі він убивав тюленів у виняткових випадках, коли йому потрібно було зробити лісочки, для чого він розрізав їхньої шкіри на вузькі ремінці

У нього був маленький будинок, або хатина, на відстані напівмилі від берега моря, яку він зробив з козячих шкір. Постіллю йому служила купа хмизу висотою два фути. Одягу на ньому не було. Усе, що на ньому було до відходу корабля Уотлинга, зносилося…

Він побачив наш корабель за день до того, як ми встали на якір, і був впевнений, що ми англійці, і тому ранком убив трьох кіз, щоб почастувати нас, коли ми зійдемо на берег. Потім він прийшов на берег, щоб поздоровити нас із благополучним прибуттям. А коли ми висадилися індіанець, що перебуває в нас на борті, з Москито-Кост по імені Робін першим вистрибнув на берег, підбіг до свого одноплемінника й припав особою до його ніг. Той допоміг йому встати й обійняв його, а після цього сам упав до ніг Робіна, і вже той допоміг йому встати й обійняв його.

Ми із задоволенням спостерігали ніжність і врочистість зустрічі, яку з такою безпосередністю демонстрували ці люди. А коли церемонія чемності закінчилася, ми, що стояли неподалік, підійшли до нього, і кожний з нас обійняв його, переповненого радістю від зустрічі зі стількома старими друзями, оказавшимися тут для того, щоб забрати його звідси».

Покинувши острів і продовживши плавання, пірати нападали на іспанські судна, робили набіги на прибережні міста. Вони влаштували свою опорну базу на Галапагосских островах, а також на невеликому острівці в берегів Колумбії, де, по переказу, Дрейк ділив скарбу, захоплені їм на кораблі «Какафуэго». Однак місцеві іспанські влади, що знали про появу англійських піратів, припинили перевезення морем золота й срібла з Перу Впанаму.

На барку плив Френсис Притти…

На барку плив Френсис Притти, есквайр, перу якого належить звіт про подорож, названий за звичаєм тих часів длинно й помпезно: «Чудова й Благодатна подорож богобоязливого майстра Томаса Кавендиша».

Кавендиш не пошкодував грошей і занурив на кораблі припаси на два роки шляху. Команду він набрав досвідчену: зі ста двадцяти трьох матросів і офіцерів кожний десятий побував у плаванні із Дрейком. На відміну від Дрейка, стремившегося показати своїм супутникам, що, ділячись із ними видобутком, він виявляє їм милість, Кавендиш ще до відплиття уклав угоду з командою, у якому точно вказувалася частка кожного в очікуваних прибутках. Кавендиш уважався, що в такий спосіб він позбудеться можливих спалахів невдоволення й спроб заколоту. Майбутнє, однак, не виправдало його надій

Сама королева офіційно надіслала Кавендишу побажання щастя в шляху, і 21 липня 1586 року, менш чому через шість років після повернення Дрейка, маленька ескадра відправилася впуть.

Якщо не вважати цинги, що погубила декількох матросів, так невдалої сутички з африканцями в берегів Сьєрра-Леоне, подорож до Бразилії й далі на південь пройшло без особливих пригод. У Магелланов протока ввійшли 6 січня 1587 року, і отут почалися несподіванки

По берегу бігали обірвані, виснажені люди, махали руками, кликали на допомогу. Коли їх доправили на корабель, виявилося, що нещасних у цілому двадцять чотири людини, у тому числі дві жінки. Вони були іспанцями, але, імовірно, не занадто засмутилися, довідавшись, що потрапили в полон до лютих ворогів, — настільки важким було їхнє положення. А винуватий у спіткавших їхніх лихах був не хто інший, як Френсис Дрейк.

Коли вести про діяння Дрейка досяглися Іспанії, король Пилип, як уже говорилося, розвязав вжити заходів. Був, зокрема, виданий декрет, по якому будь-яке відкриття в Америці оголошувалося державною таємницею. Іспанців уразила та легкість, з якої Дрейк пройшла протока. Адже після Магеллана нікому не вдавалося благополучно минути його звивистий фарватер. Гинули або верталися ні із чим суду, відомі кращими керманичами. Не вдалося пройти там і кораблям, посланим Кортесом. Для того щоб розвязати цю загадку, віце-королеві Перу було наказано спорядити спеціальну експедицію під керівництвом розумного капітана

Вибір припав на дона Педро Сармиенто, відкривача Соломоновых островів, флагманський корабель якого «Капітан» був не дуже давно захоплений Дрейком. Сармиенто не тільки знайшов західний вхід у протоку, але й благополучно пройшов його й привів свою ескадру в Іспанію. Пилип II був задоволений: Сармиенто був першим справжнім іспанцем (Магеллан, португалець, не береться до уваги), якому вдалося пройти через протока

И тоді в голові Сармиенто народилася ідея, що спокусила Пилипа. Він запропонував поставити в протоці міцність і закрити його, таким чином, для чужих кораблів. Через три роки ескадра Сармиенто, навантажена припасами, з більшим загоном солдатів і колоністів підійшла до Магелланову протоці. У східного входу в протоку було побудоване зміцнення, назване «Номбре де Хесус».

Свежие комментарии
    Декабрь 2015
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Ноя   Янв »
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031  
    Яндекс.Метрика