На главную

Архив за день: 22.12.2015

У травні Качиони купив в…

У травню Качиони купив у судновласника Куртовича за 24 тисячі флоринів два судна, що одержали назви «Святий Спиридон» і «Святий Стефан». «Святий Спиридон» був збройно 24 пушками, а команда його нараховувала 45 людей. По одним документам, судно це значилося малим фрегатом, а по інших – корветом. «Святий Стефан» мав 20 гармат і 35 людей команди. Збройно обоє судна були за казенний рахунок

У Трієсті в австрійців Ламбро купив два канонерські човни (барки) – «Сила» і «Свята Варвара». Вони були збройно двома мідними 24 фунтовими пушками, узятими в борг в австрійців. Команда кожного човна складалася з 12 людей

До складу флотилії Качиони ввійшов і турецький кирлангич, захоплений раніше «казенною» флотилією. Він був збройний на казенний рахунок в острова Каламо. Судно стало називатися шебекой ( по інших документах – полакой) «Святий Іоанн ди Патмос». Озброєння його становили 20 гармат, команда – 67 людей

Крім того, до 1 вересня 1791 г. у складі флотилії Качиони були наступні судна:

Фрегат «Святий Георгій». Команда 99 людей

Корвети «Святий Матвій» і «Святий Микола». Команди кожного 55 людей

Полака «Свята Олена». Довжина 26,2 м, ширина 7,9 м, осаду 2,3 м. 28 гармат. Вітрильне озброєння фрегата (3 щогли).

Кирлангичи «Святий Костянтин», «Святий Олександр», «Ахіллес», «Князь Потьомкін». Усі вони були двощоглові. Мали команди по 34 людину. Відомі дані лише «Ахіллеса»: чотири 6 фунтові англійські пушки; довжина 23,8 м, ширина 7,3 м, осаду 3,4 м.

Напівгалери «Зеа» і «Дафне» (команди по 22 людину).

Більшість цих судів були захоплена в турків, а деякі куплені в грецьких і італійських судновласників. Так, кирлангич «Святий Костянтин» був куплений у складчину (навпіл) Ламбро Качиони й Миколою Касими.

Згідно з формулярним списком від 12 серпня 1791 г. під командою Качиони служило 69 офіцерів російської служби, серед них капітанів – 21, поручиків – 27, прапорщиків – 21. Більшість по національності були греки, етнічних росіян не було ні одного. І взагалі ніхто з етнічних російських офіцерів або адміралів на судах Качиони або казенної флотилії в море жодного разу не виходив. Усі вони воліли керувати, сидячи на бережуся

Трієст був занадто вилучений від району бойових дій обох флотилій. Крім того, Австрія готувалася вийти з війни. Тому судам, що плавали під Андріївським прапором, терміново потрібна була оперативна база в Архіпелазі. Генерал майор Томара звернувся до вождів населення області Ваб (південь півострова Пелопоннес) із пропозицією влаштувати военно морську базу Вмани.

3 серпня 1791 г. «повірник від усіх греко росіян у Майне»34 капітан Дмитро Григораки прибув з Ваб на острів Каламо до генерал майорові Томара й вручив йому «Прохання жителів Порти Гайя й Споганюючи в Майне». Там говорилося: «У задоволення бажань Вашого Превосходительства уступаємо ми наші місця для плацдармі й наш порт для флотилії

Для Вашого защищения будемо мати близько 3000 людей сухопутних, і скільки можна буде постараємося знайти інших для смотрения ваших судів

Поверх того зобовязуємося допомагати Вашому превосходительству й на море, коли захочуть наші служити на судах

Усі ми офіцери зобовязуємося

Доля закинула його на Ямайку

Доля закинула його на Ямайку. Він найнявся на торговельне судно й зборознив на ньому все узбережжя острова. Потім плавав до Гондурасу, до берегів Юкатанского півострова на Мексиканському узбережжі, де єдиними жителями були мароны — нагадаємо, що так називали рабів, що бігли з іспанських плантацій

Тут Дампьер зайнявся заготовкою лісу, організував, як ми б тепер сказали, компанію й енергійно прийнявся за справу. Але страшний тайфун знищив усі, чому він володів: будівлі й кораблі, що стояли в бухті. Довелося повернутися на Ямайку. Тут в одному з портів він зустрів піратську флотилію. На чолі її стояв сподвижник Моргана капітан Шарп. Дампьер розвязав примкнути до піратів, уважаючись, що й це треба випробувати. Одного він не міг передбачити, що з ними йому доведеться мати справа довга дванадцять літ

Спочатку розграбували Пуэрто-Белло. Частка кожного склала не так уже багато, але це були легені гроші — по десять фунтів на людину. Однак усе жадали більшого. І тоді розвязали повторити похід Моргана, зроблений їм десять років тому, про що продовжували тлумачити в тавернах і на кораблях. Тобто задумали перетнути по суші Панамський перешийок і розграбувати місто Панаму

На початку квітня 1680 року загін із трьохсот із зайвим людей на семи судах підійшов до перешийка. Першою справою треба було захопити місто Санта-Марія, що мав важливе значення. Сюди приходили каравани мулів із золотом і сріблом з Панами. Тут дорогоцінний товар перевантажували на свіжих мулів і перевозили через гори на узбережжя. Там вантажили на галионы, що йдуть в Іспанію. От чому місто Санта-Марія опікували чотириста солдатів

Памятуя про досвід знаменитих піратів, зокрема про те, як вони користувалися підтримкою маронов, розвязали теж удатися до їхньої допомоги. Насамперед використовувати в якості провідників. Пірати йшли, розбившись на групи. Очолював передовий загін Бартоломій Шарп, а проводирем усіх піратів був вибраний Джон Коксон. Цей ватажок, як і деякі інші, зокрема Шарп, вів щоденник походу. Пізніше частина цих матеріалів була опублікована або дійшла до нас у рукописному виді, будучи важливим джерелом відомостей опоходе.

Без праці захопили Санта-Марію — гарнізон, злякавшись, заздалегідь залишив місто. Далі, уміло відомі провідниками-маронами, уникаючи зустрічей з іспанцями, вийшли до Тихого океану в районі Панами. Група Шарпа відразу роздобула іспанський барк, а Коксон зі своїм загоном побрав на абордаж величезний корабель (400 т) і на ньому пішов на зєднання Сшарпом.

У цей момент серед піратів поповз слух, що Коксон під час бою за галион виявив себе боягузом. Йому загрожувала розправа, і він віддав перевагу зникнути із групою відданих йому людей. До речі сказати, відніс із собою загальний ящик з медикаментами. Цим була нанесена серйозна втрата

Після того, що трапилося проводирем обрали Шарпа. Пірати підійшли до Панами й зажадали викупу. Губернатор навідріз відмовився. Кілька днів тривали переговори, але скінчилися вони нічим. Довелося піратам ретируватися. Така ж невдача чекала їх і в міста Арика на Перуанському узбережжі. Це був порт, звідки вивозили срібло, добуте на рудниках Перу. Жителі, попереджені заздалегідь про наближення по морю піратів, добре сховали все коштовне

Свежие комментарии
    Декабрь 2015
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Ноя   Янв »
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031  
    Яндекс.Метрика