На главную

Архив за день: 24.08.2015

Затримавшись на ньому…

Затримавшись на ньому, застопорили тросовий якірний канат, що мав більш полутораста сажень у довжину й покладений на палубі, і негайно ж підпалили в трюмі в декількох місцях увесь горючий матеріал. Коли все це загорілося й вогонь охопив палубу й щогли з опущеними вітрилами, стопорки в каната обрізали, дали пірозі хід, і вона швидко понеслася за течією на джонки й пароплави

Знявши з пироги людей, Михайлов і Кононов пройшли без шуму небагато далі й зупинилися на траверзі «Агамемнона» чекаючи зручної хвилини. Фрегат, здається, перший звернув увагу на пожежу. На пароплавах і джонках роботи не було, і все спали мирним сном. На палубі «Агамемнона» почулися рух і команди. Паровий катер підійшов до трапа, два фалрепных ліхтаря «Бреша» моментально запалилися й так само моментально згасли, коли відвалив катер. Електричний ліхтар з формарса освітив величезний простір спереду й показав Михайлову й Кононову, що їх пирога встигнула вже запалити кілька джонок і пароплавів і що там відбувався неуявний хаос. Але чим ясніше було поперед фрегата, чим краще його сигнальники й вартові бачили дію вогню на судах, тим гірше вони могли помітити позаду. Настав момент діяти

Михайлов направився на кормову вежу фрегата, а Кононов – на ютову надбудову, щоб шестовая міна його довелася близько лівого дейдвуда. Маючи дуже невеликий простір перед собою із за узкости протоки, вони йшли тихим ходом, не випускаючи ні однієї іскри із труби. Але проте з кормового банкету пролунав оклик: «Boat ahoy!» («Агов, на човні!»). Кононов зупинив машину

Вартовий знову крикнув і скинув рушницю, але в цей момент тичина тихо торкнулася борту фрегата, і Кононов замкнув ланцюг. Пролунав страшний, оглушливий вибух. стовп, що піднявся, води ще не встигнув упасти назад, як пролунав новий вибух з катера Михайлова.

Моментально все змовкло в Новій гавані. Електричне світло згасло, і серед мертвої тиші й непроглядного мороку ночі чутні були дружні удари гвинтів, що віддалялися міноносок і тріск палаючих джонок і пароплавів. Уже на виході із протоки наші моряки почули третій вибух і потім часту й безладну пальбу на рейді й зрозуміли, що в цю хвилину вирішувалася доля «Бритона» і Злобіна

Втім, за останнього вони не боялися

Коли корвет помітив пожежу в Пуло Свари й відправив туди свій паровий катер, Злобін, що стояв недалеко від його й увесь час, що спостерігав, пішов на «Бритон» повним ходом

Там, імовірно, його прийняли за власний катер, чому те, що вертався, і викликали фалрепных. Злобін, не відповідаючи на оклик, спокійно підійшов до самого трапа й підірвав свою шестовую міну. Але він не встигнув дати заднього ходу, як шкафутный вартовий зробив по ньому постріл, а потім майже миттєво в тому ж напрямку відкрилася пальба з корвета, що тонув, з рушниць і скорострільних гармат. Паровий катер з «Филомела», шедший, імовірно, до місця пожежі, помітив міноноску, на нещастя, що потрапила в смугу електричного світла ліхтаря «Пінгвіна», і, що обсипає пострілами своїх же судів, самовіддано погнався за Злобіним

Маючи перевагу в ході, він нагнав його й уже готовий був звалитися й вступити в рукопашний бій, як Злобін скористався англійською зброєю, узятим з «Мура», і

Капер або пірат? Сьогодні без…

Капер або пірат?

Сьогодні без згадування імені Вільяма Кидда не обходиться жодна книга, присвячена історії морського піратства. Його трагічна доля — приклад того, як у погоні за наживою тоді ще молоді колонізатори були готові на будь-яке підступництво, підробку, убивство. А скарбу, по переказу зариті їм на одному з островів біля американського берега, уже три сторіччя розпалюють апетити шукачів скарбів. Ще б, адже скарб Кидда одні оцінюють у сімсот тисяч фунтів стерлінгів або у два мільйони доларів, інші вважають, що їм було заховано цінностей на десятки мільйонів доларів

Хто ж був цей капітан Кидд? Чим він так прославився? І чи дійсно десь зарив свої скарби?

Історія його почалася у вересні 1696 року, коли швидкохідна тридцатипушечная галера «Пригоду» залишала нью-йоркський порт. На борті її перебувало сто пятдесят людей команди на чолі з капітаном Киддом.

Куди й навіщо направлялося це судно, якому незабаром стояло стати знаменитим на всіх морях? Щоб відповісти на це питання, треба насамперед розповісти про те, що передувало цьому рейду. Приблизно за рік до виходу в море «Пригоди» у Лондон дійшли тривожні слухи про неком пірата Джону Эйвери, що розбійничав у водах Індійського океану. Жоден корабель не змів без ризику перетнути його. Зухвалий пірат не дарував ні торговельні судна індійських купців, ні кораблі, що належали співвітчизниками (докладніше про нього — у гл. “Джон Эйвери, або Зять Великого Могола”).

У Лондоні стривожилися не на жарт. За голову Эйвери призначили нагороду

Тепер для виконання розвязку було потрібно знайти людину, який би очолила експедицію проти того, через кого лондонські товстосуми могли втратитися своїх баришів. Стали підшукувати підходящу кандидатуру. А тим часом було створене підприємство, своєрідний «синдикат», який повинен був фінансувати майбутню експедицію. У нього ввійшли не тільки міністри, сам Вільгельм III не погнушался внести три тисячі фунтів, сподіваючись на неабиякий прибуток, у випадку якщо вдасться покінчити з Эйвери й іншими морськими розбійниками. У числі пайовиків виявився й Річард Беллемонт, тільки що призначений губернатором Нью-Йорка, тоді головного міста англійської заморської колонії. Саме Беллемонт, якому стояло зіграти одну з головних ролей у всій цій історії, запропонував капітана Кидда в якості керівника експедиції. І незабаром капітан і судновласник з Нью-Йорка Вільям Кидд тримав у своїх руках каперську грамоту

У період воєнних дій грамоти на узаконений розбій роздавали особливо щедро. Право одержати її, по суті, мав усякий, хто бажав вести партизанську війну на море проти кораблів супротивника, у тому числі й торговельних. Тих, кого завербували, іменували каперами її королівської величності. У число їх в епоху нескінченних війн із Іспанією за колонії англійці вербували найхоробріших з піратів

Патент на ведення війни проти ворожих кораблів мали багато знаменитих піратів, заслуги яких нерідко оплачувалися дворянськими титулами

У каперській грамоті, отриманої Киддом, говорилося про те, що йому дозволено захоплювати «судна й майно, що належать французькому королеві і його підданим».

Свежие комментарии
    Август 2015
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Июл   Сен »
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика