На главную

Архив за день: 09.08.2015

Вимисел прийняли за цілком достовірне свідчення

Вимисел прийняли за цілком достовірне свідчення. Знаходили також, що шифр нагадує той, що описаний у новелі «Золотий жук» Эдгаром По, який, до речі кажучи, використовував чуті їм у молодості легенди про шифр, за допомогою якого можна відшукати скарб пірата Чорний Птах

Однак що б не говорили прихильники версії скарбу Кидда на острові Дуба, які б доводи не приводили, тільки розкопки « Грошової шахти» можуть поставити крапку у всій цій таємничій історії

Крім легенди про золото Кидда, існують і інші загадки про нерозшукані піратські скарби, зариті на островах Карибського моря, Тихого океану, у берегів Африки й Австралії, де на одному з острівців за назвою Григан заритий піратський скарб, який марне розшукують уже багато років. Бажаючі можуть переконатися в цьому, розкривши «Атлас скарбів», двічі виданий, в 1952 і 1957 роках, Внью-Йорке.

У цьому своєрідному посібнику для невгамовних шукачів скарбів до їхніх послуг опис більш трьох тисяч скарбів, що спочивають у безодні морської й на суші. Є на сторінках цього «путівника» для одержимих мрією розбагатіти й карта острова Кокос

Цей клаптик суши в узбережжя Коста-Рики користується особливою популярністю в шукачів скарбів. Тут побувало пятсот експедицій, на які були витрачені мільйони. Але вважалося, що Кокос — «острів скарбів» — з лишком компенсує ці витрати. Ще б, адже в землі його зарили свої багатства кілька знаменитих піратів, перетворивши острів у своєрідний «піратський сейф».

Першим облюбував це містечко й перетворив у свою базу знаменитий Вільям Дампьер. Тут же спочивають і захоплені їм під час піратських рейдів багатства

У надрах острова Кокос заховав награбоване золото й колишній англійський капітан Олександр Грехем, що став морським розбійником і відомий під кличкою Пірат Бенито. Цей джентльмен удачі, що відрізнявся особливою жорстокістю, за що його прозвали Кривавий Меч, захопив одного разу іспанський галион із золотом на суму тридцять мільйонів доларів. Бочки з монетами й скриня з коштовностями він сховав у підземній печері на березі бухти Уэйфер. Незабаром, однак, удача відвернулася від Бенито, його повісили на реї. Таємницю скарбу він так і відніс із собою вмогилу.

Третій скарб, заритий на острові Кокос, — самий, мабуть, великий з усіх — повязаний з іменем Худоби Томпсона. Іспанці, захопивши в полон цього пірата, марне намагалися вирвати в нього таємницю скарбу. Навіть під катуваннями він зберігав мовчання. Зумівши вирватися на волю, Худобу Томпсон перебрався в Канаду, де жив, збираючи гроші для експедиції на Кокос. Але здійснити її так і не встигнув

Умираючи, він передав карту острова з оцінкою про скарб одному капітанові. Тому вдалося добратися до заповітного острова, але скористатися скарбом він не зміг: команда, довідавшись про мету експедиції, зажадала розділити золото, скаредний капітан віддав перевагу втечі. Знову відвідати острів він так і не зумів — смерть наздогнала і його.

З тієї пори багато кладоискатели бували на Кокосі, ваблені примарною надією розбагатіти. Так, в 1962 році сюди почали експедицію три французи — журналіст Жан Портель, письменник Клод Шарлье й спелеолог Робер Берн. Але і їх осяглася жорстока невдача — двоє з них загинули

За законами католицизму…

За законами католицизму заручини вважається майже настільки ж нерозривної, як і шлюб, тому після церемонії дівчинку відвезли додому й здали бабусі. Видалося, можна святкувати перемогу. Але бабуся викликала на допомогу іншого нареченого, і почався другий акт драми

Через два тижні на капітана Антониу де Альбукерки, що їхав верхи по вулиці Макао, був зроблений замах. Постріл з мушкета, щоправда, не дуже влучний, був зроблений з-за рогу негром, у якому Альбукерки довідався раба свого суперника. Антониу кинувся за негром, але наздогнати його не смог: у стіні відчинилися двері, впустила негра й закрилася на клямку, як тільки в неї став ломитися капітан. Тоді Антониу знову підхопився на коня. І відразу з вікна другого поверху пролунав ще один постріл. Стріляв уже сам лейтенант Энрике, який виявився кращим стрільцем, чому його раб, і роздрібнив Антониу кістка руки вище ліктя. Ледь тримаючись у сідлі, Антониу поскакав до францисканскому монастирю, сподіваючись знайти там притулок. У воріт монастиря Антониу наздогнав ще один раб лейтенанта, але Альбукерки ухилився від кулі й, упавши у дверей, був урятований від друзів, що підбігали з оголеними шпагами, Энрике благочестивими ченцями, вірними слугами єпископа

Капітан корабля в той же вечір надіслав Антониу охорону, і всі спроби людей Энрике проникнути за стіни монастиря провалилися. На якийсь час війна затихла

Але рука нареченого не гоїлася. Вона розпухнула, і від болю Антониу не міг заснути. Ні міський хірург, ні лікар із фрегата не могли допомогти йому. Настоятель монастиря наказав готовити пораненого до прийняття святих дарунків. Нареченій бабуся сказала, що вона більше ніколи не побачить Антониу й може почати готуватися до весілля з іншим нареченим. Дівчинка плакала й не прагла відіграти в ляльки. Їй більше подобався смаглявий і гарний Антониу, чому злий лейтенант, якого розхвалювала бабуся

У ці дні в Макао прийшов корабель англійської Ост-Индской компанії, і єзуїти звернулися до корабельного лікаря, що перебував на ньому, обіцяючи, що орден добре оплатить його послуги, якщо він урятує життя Антониу де Альбукерки. В ордена були підстави противитися успіху лейтенанта Энрике.

Оглянувши хворого, лікар передав єзуїтам, що врятувати життя Антониу, у якого вже почалася гангрена, може лише негайна ампутація руки. Португальські лікарі відмовилися допомагати англійському колезі. Єзуїти повідомили про свою згоду. Антониу попросив почекати з операцією до вечора й послав раба із запискою до Марії. У записці, написаної під диктування ченцем, він запитував наречену, чи зможе вона стати дружиною однорукого фидалго. Кращі лицарські традиції були дотримані. Марія, яка не вміла ще писати, повідомила нареченого у відповідній записці, що вона вийде за нього заміж, навіть якщо в нього не буде обох ніг. Ця записка була написана тим же єзуїтом, який написав і відніс лист Антониу. У хроніки, які велися ченцями в Макао, була вставлена повчальна історія про вірність коханих, заручених католицькою церквою. А в місті розспівували пісеньку:

Вона не пригожа

Ні ликом, ні станом,

Але гроші дівиці

Красеня дістануть

Свежие комментарии
    Август 2015
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Июл   Сен »
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика