На главную

Архив за день: 11.04.2015

незнайомець, Що Найняв судно…

незнайомець, Що Найняв судно, добре заплативши, бажав, як він оголосив, лише подихати повітрям у відкритому морі. Незабаром, однак, погода зіпсувалася. Власник бота запропонував повернутися. Тоді, на диво всіх, незнайомець, а це був не хто інший, як Підлога Джонс, наставив на кермового пістолет і наказав тримати курс далі у відкрите море

Так під погрозою, після чотириденного плавання вутле суденце перетнуло Балтійське море й кинуло якір у порту Виборга. Поля Джонс вийшов на росіянин беріг. Звідси добрався до Ревеля, а далі по суші проїхав Впетербург.

Перехід його на російську службу був зроблений за згодою Т. Джефферсона, тодішнього американського посла в Парижу й старого приятеля Підлоги Джонса, і за домовленістю з російським посланником І. М. Симолиным.

Негайно після прибуття в столицю, де його йменували Паул Жонес, він був зарахований на російську службу спочатку «у чині флоту капітана рангу генерал-майорського», а через деякий час указом Катерини II, що вдостоїла його аудієнції, був визначений контр-адміралом у Чорноморський флот

Таким чином, лише в Росії Піл Джонс одержав звання, про який давно мріяв. І взагалі, у російській столиці його зустріли як не можна краще. Йому виявляли всілякі любязності. Коли сама імператриця прийняла знаменитого моряка, той підніс їй нову Американську конституцію, не замислюючись про те, яке це може зробити враження на царську особу

Самодержавна цариця не виразила свого невдоволення таким подарунком, навпаки, розігравши таку лібералку, виявила інтерес до нового ладу, остаточно зачарувавши довірливого моряка. Сам того не помітивши, Підлога Джонс почав марнувати компліменти найяснішій особі й із захисника волі й рівності на якийсь час перетворився в шанувальника деспота. Після настільки явної монархової милості до іноземця весь світський Петербург, як писала Підлога Джонс Лафайету, домагався його уваги, «підїзд осаджували карети, а стіл був завалений запрошеннями».

Перебуванню Підлоги Джонса в Росії присвячений ряд матеріалів закордонних і вітчизняних авторів. У нас про це писали не раз. Крім уривчастих відомостей, що зустрічаються в переписці тієї епохи, у мемуарах і щоденниках, у книгах по історії російського флоту, про Поле Джонсе був надрукований біографічний нарис Н. Боева в «Російському віснику» за 1878 рік, а в 1895 році в журналі «Історичні записки» зявився ще один матеріал — В. А. Тімірязєва про службу Підлоги Джонса в російському флоті. У наші дні, в 1976 році, було опубліковане дослідження Н. Н. Болховитинова «Підлога Джонс у Росії», де на основі нових архівних і інших даних знову висвітлюється цей період життя моряка. В 1980 році в книзі “Росія й США. Становлення відносин. 1765-1815” опубліковані документи про перебування Підлоги Джонса в Росії, його повідомлення й листа

Як зложилася доля Підлоги Джонса в Росії? Призначивши новоспеченого контр-адмірала в діючий флот, Катерина II писала своєму улюбленцеві, головнокомандуючому Г. А. Потьомкіну, у чиє розпорядження направлявся іноземний моряк: «Друг мій, князь Григорій Олександрович, в американській війні іменитий англійський підданий, Паул Жонес, який, служачи американським колоніям, з досить малими силами зробився самим англійцям страшним, нині бажає ввійти в мою службу

Однак існує звіт про…

Однак існує звіт про пограбування «Великого скарбу», що належить перу індійського історика, який досить докладно повідомляє про обставини цієї події, але ніякої родички падишаха у звязку із цим не згадує. Та й дивно було б, якби ні сам Аурангзеб, ні його губернатори ніяк не відгукнулися на настільки тяжку образу, нанесене сімейству Великого Могола

Корабель «Великий скарб» був, як тепер говорять, приписаний до порту Сурат. На ньому було вісімдесят гармат, не вважаючи іншого озброєння, так що корабель уважався найбільшим і добре збройним у Сурате й виходив у море без конвою. До моменту зустрічі з Эвери корабель вертався із Червоного моря, везучи виторг по закінченню торговельного сезону, що перевищувала пять мільйонів рупій у золоті й сріблі. Крім того, на борті корабля перебувало трохи знатних жінок — прочанок до святих місць

«Великий скарб» був досить збройний для того, щоб відбити напад звичайного пірата, але в Эвери був військовий корабель англійського флоту, збройний пятдесятьма знаряддями значно більшого калібру, чому ті, що були на борті «Великого скарбу». Екіпаж Эвери, збройний мушкетами, що й відмінно вмів з ними звертатися, складався з полутораста професійних моряків. Усі ці обставини компенсували перевага «Великого скарбу» у числі гармат і матросів. До того ж після першого залпу одна з гармат на «Скарб» розірвалася, загинуло багато матросів, і це внесло розгубленість у ряди захисників. Удалим пострілом з «Примхи» була збита грот-щогла «Скарбу», що ще більш побільшало сумяття на борті індійського корабля. Тоді Эвери наблизився до нього й кинув свою команду на абордаж

В інших обставинах це ще не означало поразки, тому що на борті «Скарбу» перебувало чотириста моряків, збройних шаблями й у рукопашній, що не уступали англійцям. Але капітан «Скарбу» Ибрагим-Хан виявився боягузом і, як тільки перші англійці зявилися на палубі його корабля, замкнувся у своїй каюті. Інші офіцери пішли його прикладу, поспішаючи получше сховати свої гроші й коштовності. Побачивши командирів, що біжать, матроси кидали зброю й здавалися. Через кілька хвилин корабель був захоплений і команда загнана втрюмы.

Але надії капітана й офіцерів на те, що Эвери обмежиться ВИКУПОМ И поспішить зникнути, побоюючись переслідування, не виправдалися. Эвери нікуди не поспішав. Грабіж «Скарбу» тривав целую тиждень. Корабель був обшуканий і простуканий так ретельно, що перевірили навіть кіль. Одночасно із цим збожеволілі від розмірів багатства, що звалився на них, пірати віддавалися дикої оргії. Багатьох індійців замучили до смерті, тому що жадібність піратів розпалювалася з кожним днем. Деякі зі збезчещених жінок кинулися в море або зарізалися. Нарешті на восьмий день останній дорогоцінний камінь, остання срібна монета минулого перевантажені на «Примху», і «Скарб» залишили на сваволю долі

Можна представити, що відбувалося в Сурате, коли в бухту ввійшов знівечений, без грот-щогли, розграбований корабель, коли чоловіки, пришедшие зустріти своїх дружин, довідалися, що їх немає вживых.

Свежие комментарии
    Апрель 2015
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Мар   Май »
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика