На главную

Архив за день: 21.01.2015

Коли кількість буканьеров на…

Коли кількість буканьеров на Эспаньоле стало рости ( їх налічувалося вже більш шестисот) іспанці, що залишалися тут, спробували прогнати їх з острова. Буканьеров убивали із засідки, як до того надходили з індіанцями, або вистачали й продавали в рабство. Але в буканьеров були рушниці, вони успішно оборонялися проти іспанських патрулів і на жорстокість відповідали жорстокістю

Нарешті проти буканьеров був висланий загін у пятсот солдатів під командуванням генерала. Але буканьеры довідалися про цей заздалегідь, заманили солдат у засідку й перебили. Генерал був убитий. Після цієї поразки іспанці звернули свої дії проти тварин. Незабаром здичавілі череди минулого знищені, і буканьеры втратилися джерела існування. Тому багато хто з них осіли на острові Тортуга, і в 1630 році тут була утворена перша колонія буканьеров.

Тортуга розташовано на відстані дванадцяти — пятнадцяти кілометрів від Эспаньолы. Острів цей площею 300 квадратних кілометрів зобовязаний своєю назвою горі, що надає йому подібність із лежачою черепахою (по-іспанськи «тортуга»). На Тортуге також були більші череди здичавілих тварин, головним чином корів і свиней, так що буканьеры й тут могли продовжувати своє заняття

Однак незабаром на Тортуге зявилися іспанці й розорили прибережні поселення буканьеров, які перед нападом іспанських солдатів сховалися в лісах. Після відходу іспанців буканьеры знову вернулися на узбережжя. Так тривало кілька років. В 1640 році француз Левасье з пятдесятьма співвітчизниками побудував на острові укріплений порт. Коли іспанці підійшли до острова в черговий раз, вони були обстріляні артилерією форту й трохи їх кораблів затонули. Не добившись успіху, іспанці повернулися на Эспаньолу.

Левасье став французьким губернатором Тортуги й главою громади буканьеров, яка швидко стала втрачати первісний характер чисто чоловічого братерства. З Європи, переважно із Франції, приїжджало усе більше й більше жінок. Протягом декількох тижнів усі вони виходили заміж. Буканьеры, обзаводившиеся дружинами й домівкою, як правило, міцно осідали на острові, у те час як неодружений відправлялися в море й займалися розбоєм

Після перебазування буканьеров з Эспаньолы на Тортугу на цьому острові стали створювати свої бази й інші пірати Карибського басейну. Вони поєднувалися з мисливцями-буканьерами у свого роду товариства, у яких діяли певні правила, підтримувався поділ праці між мисливцями-буканьерами й піратами. Пірати більше не називали себе «береговими братами». Вони стали відомі під іменем флібустьєрів

Флібустьєри при нападі на іспанські кораблі в прибережних водах використовували спочатку невеликі безпалубні судна. Правда, у них були й великі вітрильники — як власної будівлі, так і захоплені, на яких вони підстерігали у відкритому морі більші іспанські кораблі

Французькі губернатори острова покривали діяльність флібустьєрів і від імені французького короля видавали їм каперські свідчення. У той короткий проміжок часу, коли Франція перебувала в стані війни з Іспанією, флібустьєри одержували каперські грамоти від Англії або Голландії

Акапулько, єдиний на…

Акапулько, єдиний протягом більшої частини часу всього колоніального періоду розвинений морський порт Мексики на Тихому океані, був відкритий іспанцями в 1521 році й, можливо, заселений уперше приблизно в 1530 році. Можливо, там і до цього часу перебувала суднова верф. Тут прекрасно захищена, сама простора й, безумовно, найкраща на всьому мексиканському узбережжі південніше Нижньої Каліфорнії гавань, що має зручний прохід. Ще одна додаткова її перевага – відносна близькість до Мехіко (280 миль).

Однак надзвичайно труднопрохідний характер місцевості, що пролягає між Мехіко й Акапулько, становив серйозну проблему для повідомлення між двома цими пунктами в XVI сторіччі. У той час від Куэрнаваки в південному напрямку йшла гарна стежка, але далі гори й велика кількість рік, що перетинали місцевість, робили просування на конях або мулах неможливим. Подорож пішки займала приблизно місяць, і вся поклажа переносилася на спинах тамеме – індійських вантажників. Тому на зорі колонізації Центральної Америки іспанськими конкістадорами Акапулько використовувався тільки випадковими судами, що курсують уздовж узбережжя з метою його дослідження. Уся торгівля між Центральною Америкою й Перу спочатку велася через більш доступний порт Гуатулько. І тільки наприкінці 1560 х років з Мехіко в Акапулько була прокладена стежка, але навіть тоді із за відсутності мостів через численні ріки, що зустрічаються на її шляху, більш кращим було використання порту Гуатулько.

Коли король наказував відкрити торговельний шлях між Новою Іспанією й східними країнами, він доручив керівництво цієї експедиції священикові навігаторові Андресу де Урданета. Урданета, відпливши з Навидада в листопаді 1564 року, проїхав до Філіппінських островів і в жовтні наступного року вернувся в Акапулько, який, за його рекомендацією, повинен був стати кінцевим пунктом торгівлі зі східними країнами через Тихий океан. Полчища індіанців були зігнані, щоб, розширивши тропу з Мехіко, зробити її прохідної для тварин. Коли в 1573 році перший галеон з китайськими товарами прибув в Акапулько, один з важливих мостів, що перебуває на шляху від порту до столиці, ще не був готовий до експлуатації, що змушувало робити тривалий обхід і досить небезпечну переправу через ріку вбрід. Зведення мосту було завершено протягом наступного року, і час, який необхідно був затрачати на подолання шляху до столиці, скоротилося майже вдвічі. Неясно тільки, через яку ріку був перекинений цей «важливий» міст. Дві самі більші ріки, які лежали на шляху проходження цієї стежки – Бальзас і Папагэйо, – в 1698 м і 1804 роках доводилося долати на плотах. Зі слів Алессио Роблеса, тропа, прокладена за наказом вице короля Д. Луїса де Веласко в 1592 році, повинна була бути придатної для просування на мулах. Тепер шлях від Акапулько до Мехіко можна було подолати за 6-10 днів, хоча королівські курєри, що скакали й днем і вночі, звичайно долали цей шлях за 3-4 дня. Однак транспортування обємних вантажів усе ще залишалося проблематичної, і, приміром, важкі знаряддя звичайно доставлялися манівцем через перешийок Теуантепек.

Свежие комментарии
    Январь 2015
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек   Фев »
     1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728293031  
    Яндекс.Метрика