На главную

Архив за месяц: Ноябрь 2014

Там більшість піратів зійшла…

Там більшість піратів зійшла на берег, щоб відсвяткувати чергову удачу, але голландці вирвалися із трюму, перебили охорону й повели свій корабель

Після цього інциденту Тейлор розвязав повернутися в рідні карибські води. Повернення туди звичайне означало добровільний кінець піратської карєри — адже більшість піратів починала свій шлях саме там, і там у них залишалися друзі. Прибувши в Портобелло в 1723 році, Тейлор почав переговори з англійськими владою про амністію. Але переговори зайшли в безвихідь. Підозрюючи, що з переговорів нічого не вийде, Тейлор про всякий випадок тримав пушки «Кассандры» у бойовій готовності, і спроби англійців затримати його силою ні до чого не привели. А тому що матроси Тейлора, розбагатівши, продовжувати старі заняття не бажали, а набрати нову команду не було можливості, Тейлор відпустив піратів на берег, а сам пішов до іспанців. Він передав їм корабель і одержав капітанський чин в іспанському флоті. чи Командував він старої «Кассандрой» або одержав інше судно, невідомо.

Подальша доля Инглэнда також невідома. Макрэ в знак визнання його заслуг Ост-Индской компанією був призначений губернатором форту Святого Георга в Мадрасе, де показав себе не тільки енергійним губернатором, але й спритним торговцем. Коли через шість років він покинув Індію, його майно оцінювалося в сто тисяч фунтів стерлінгів

Наступна глава історії мадагаскарських піратів повязана з діяльністю коммодора Томаса Мэтьюза, посланого в 1721 році з ескадрою із чотирьох кораблів на допомогу Ост-Индской компанії

Відомо, що Мэтьюз вирізнився в 1718 році, командуючи фрегатом «Кент» у бої з іспанцями. Це була пихата й недалека людина, часом одержимий манією величності, що часом забуває про все заради своєї вигоди. Імовірно, з нього вийшов би гарний пірат — жорстокий, підступний і жадібний. Але йому було доручено зворотне — опікувати інтереси Ост-Индской компанії, карати її ворогів і сприяти її збагаченню

Згідно з отриманими інструкціями Мэтьюз повинен був першою справою проїхати до поселень мадагаскарських піратів і знищити їх. Потім йому належало відправитися до острова Бурбон, де, по наявних в Англії відомостях, пірати привільно почували себе під крилом французького губернатора, і, нарешті, пройти до Червоного моря й винищити піратів, яких він зустріне там.

У бухті Святого Августина Мэтьюз піратів не знайшов: їх кораблі пішли до Червоного моря. У поселенні було малолюдне. Нічого не почавши, Мэтьюз у порушення інструкцій відразу направився до Бомбея, куди прибув 27 вересня

Мэтьюз довго не міг розвязати з губернатором питання, хто й скількома пострілами повинен салютувати. Нарешті він зійшов на берег у супроводі офіцерів своїх кораблів. «Вони дивилися на нас свысока, — згадує сучасник, — начебто розуміли всю важливість їх завдання. Вони почали задиратися з нашими офіцерами й торговцями, майже щодня відбувалися дуелі, і виклики розлетілися по всьому місту». Але офіцери Мэтью задирали не тільки місцевих джентльменів. Вони билися й між собою. Містер Митчелл і містер Сазерленд так перелаялися, що перший з них послав виклик Сазерленду й був важко поранений на дуелі

Під час обіду в мисливському…

Під час обіду в мисливському будинку він раптом з вікна побачив густий дим від двох пристаней, що палали, і купецьких судів. Кинувши свої забави, Ахмед I підхопився в сідло й помчався в Стамбул. Прибувши у свою столицю, він негайно наказав готовити до бою всі судна, що стояли там,

А козаки тим часом продовжували свої грабежі й, задавши «превеликий страх і сумяття султанові й усім цареградским обивателям», спокійно покинули околиці Стамбула

Турецька ескадра зуміла нагнати флотилію чайок лише в устя Дунаю. Козаки йшли, до настання темряви, а потім повернули й пішли на абордаж. Мечучи ручні запальні снаряди – клоччя зі смолою, їм удалося підпалити кілька османських судів. Ще кілька галер було потоплено, а адміральську галеру запорожці побрали на абордаж і захопили на ній пораненого турецького адмірала. Він запропонував козакам викуп в 30 тисяч рублів, але незабаром умер у полоні, так і не дочекавшись волі

Розгромивши турецьку ескадру, запорожців дійшли до Днепро Бугского лиману й у виді Очакова демонстративно спалили трофейні галери

У травні 1616 г. у море вийшли понад двох тисяч запорожців і донцов під предводительством гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного й досвідчених старшин – осавула Свиридовича й курінного отамана Якова Бородавки. У Днепро Бугском лимані вони раптово напали на ескадру, що чергувала там, Алі ори. Турки були розбиті, а пятнадцять галер стали видобутком козаків. Слід помітити, що всі турецькі гребні судна різних типів козаки називали галерами. Потім козаки направилися до міцності Кафу. Сагайдачний розділив своє військо на три загони. Два з них, під командою Свиридовича й Бородавки, повинні були з настанням сутінків напасти на місто із суши, а третій загін під початком самого гетьмана – з моря. Козакам удалося під покривом темряви ввірватися в місто – ворота їм відкрили православні невільники. Раннім ранком запорожці вже грабували Кафу – проклятий усієї Річчю Посполитій і Росією місто, через яке пройшли й назавжди зникли де те в східних країнах тисячі чоловіків, жінок і дітей, місто, по своєму багатству на Чорному морі, що уступав тільки Константинополю

Козаки перебили турків і спалили Кафу, а кілька сотень колишніх невільників приєдналися до них. Від Кафи Сагайдачний побрав курс на південь і перетнув Чорне море. Завдяки сильному попутному вітру козаки швидко дійшли до Мінери, де захопили в порту 26 купецьких судів. Від Мінери козаки берегом добралися до Синопа й Трапезунда й побрали приступом обоє міста, розбили військо паші Цикалы, у море потопили три більші турецькі судна, ще кілька судів захопили й повернули домийся

Від полонених турків Сагайдачний довідався, що султан відправив до Очакова більшу ескадру Ибрагим ори, щоб там перехопити козачу флотилію. Тоді гетьман розвязав обдурити Ибрагима й велів тримати курс до Керченської протоки. Чайки запорожців і струги донцов благополучно досяглися устя Дону. Донські козаки відправилися по будинках, а запорожці сухим шляхом рушили Всечь.

Звістка про козацький погром Кафи, Синопа й Трапезунда рознеслася по всій Європі

Свежие комментарии
    Ноябрь 2014
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Окт   Дек »
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    Яндекс.Метрика