На главную

Архив за день: 30.06.2014

У випадку вдалого лову на…

У випадку вдалого лову на шхуні старости піднімався білий прапорець

У ніч бою загону Шуберта з більшовиками був висланий колісний волзький пароплав «Єлизавета» (побудований в 1887 г. у Швеції, 22,7 – 6,7 – 0,7 м; 100 л.с; 10,3 уз.), збройний однієї 47 мм гарматою й двома кулеметами. Він стояв із застопореною машиною милі на три північніше бухти Березяки.

На пароплаві з більшим задоволенням помітили флотилію рибацьких шхун і при світлі місяця розрізнили навіть на передній білий прапор, що розвівається, – брейд вимпел Шуберта. Негайно ж був даний неодружений постріл, по якому шхуни повинні були забирати вітрила й покірно очікувати реквізиції. Більшовики сильно здивувалися, коли побачили, що їх постріл не зробив ніякої дії й шхуни продовжували йти далі. Тоді з пароплава почали обстрілювати загін, намагаючись бити по головній рибниці. Коли білі відкрили вогонь, те першими ж пострілами по «Єлизаветі» був підбитий кулемет і вбитий кулеметник. Военморы зі страху розвязали, що це англійці, і швидко ретирувалися подобру поздорову.

Незабаром Шуберту вдалося встановити звязок з генералом Д.П.Драценко, командиром 1 й кінної дивізії, що наступала на Астрахань. Драценко надіслав у загін дві 76 мм гірські пушки обр. 1909 р. і офіцера артилериста. Серед рибалок найшлися теслі, які на дві найбільших рибницях (№ 6 і № 7) зробили на баку міцні настили, і на них були поставлені пушки. Щоб під час хитавиці вони не скотилися за борт, під лафетні колеса підбили клини, крім того, лафети обмотали навколо середньої частини запасними якірними канатами, які потім пропустили в діру, просвердлену в палубі, і закріпили в трюмі. Тому що колісні лафети в такий спосіб при стрілянині втрачали можливості відкочуватися, то вся гармата після пострілу підстрибувала на місці, і, щоб не продавити палубу, ланцюгам була дана деяка слабина. Навчальні стрілянини в море дали позитивні результати

Від Драценко Шуберт довідався про існування флотилії штабс капітана Склянина. Він народився в Астрахані в родині рибопромисловця й добре знав дельту

Переважна більшість астраханських рибалок була настроєна проти радянської влади. Вони непогано заробляли й при «проклятому цараті», а місцеве начальство брало « по чину» і не лізло в них справи

Склянин набрав загін рибалок і на рибницях почав воювати з більшовиками. Діяв він дуже хоробро, але завжди уникав білого начальства, за що Шуберт прозвав його «зеленим».

Флібустьєри Склянина контролювали значну частину дельти Волги. Вони захоплювали й топили невеликі пароплави й баржі, на суші й у протоках знищували загони матросів і чекістів, що проводили реквізиції серед місцевого населення

Нарешті Шуберт розвязав висадити десант у села Лагань. 11 липня загін вийшов у напрямку до Лагани. Раптово на обрії здався пароплав. Білі почали готуватися до бою. Але з пароплава просигналили: «Пароплав узятий у більшовиків і посланий у ваше розпорядження. Мічман Скорописов». Виявилося, що пароплав дійсно був узятий білою кіннотами недалеко від Лагани. Більша частина людей була пересаджена на цей пароплав, а рибниці взяті на буксир і потягнулися за ним у вигляді довгого хвоста

Сьогодні на Пиносе в устя…

Сьогодні на Пиносе в устя невеликої річечки Маль-Паис можна побачити, як запевняють, останки шхуни, нібито досить схожої на ту, яку описав Стивенсон. Корабельний кістяк, поросший тропічним чагарником, — це, можна сказати, один з експонатів на відкритому повітрі тутешнього, причому єдиного у світі, музею, присвяченого історії піратства

Втім, слава Пиноса як географічного прототипу стивенсоновского Острова скарбів оскаржується іншим островом. Це право затверджує за собою Рум — один з острівців архіпелагу Лоос, по іншу сторону Атлантики, у берегів Африки, близько гвінейської столиці. За старих часів і тут базувалися пірати, кренговали й смолили свої кораблі, перечікували переслідування, поповнювали запаси провіанту. Пірати, розповідають гвінейці, навідувалися сюди ще порівняно недавно. Наприкінці XIX століття тут повісили одного з останніх знаменитих флібустьєрів

Відомості про Руме проникнули в Європу й надихнули Стивенсона. Він-Де досить точно описав острів у своїй книзі, щоправда, переніс його в інше місце океану, затверджують жителі Рума.

Скарбу, заховані морськими розбійниками, шукали безрезультатно. Але цінність острова Рум аж ніяк не в сумнівних скарбах. Його припускають перетворити в туристський центр, місце відпочинку для гвінейців і закордонних гостей

Віра в те, що Стивенсон описав справжній острів (а виходить, справді й усе інше), згодом породила легенду. Відразу ж, тільки-но були розпродано 5600 екземплярів першого видання «Острова скарбів», пройшов слух, що в книзі розказане про реальні події. Природня вірогідність вигаданого сюжету дійсно виглядає як реальність, тому що відомо, що «ніколи письменник не видумує нічого більш прекрасного, чому правда».

Повіривши в легенду, читачі, і насамперед шукачі пригод, почали буквально долати автора проханнями. Вони благали, вони вимагали повідомити їм дійсні координати острова — адже там ще залишалася частина невивезених скарбів. Про те, що й острів, і герої — плід уяви, не бажали й чути

— Хіба можна було всі ці пригоди видумати? — дивувалися одні

— Звідки така поінформованість? — вопрошали інші. І самі ж відповідали: — Безсумнівно, автор був безпосереднім учасником пошуків скарбів

— Уже не був чи Стивенсон піратом?

— Так що говорити, не інакше як особисто причетний до морського розбою

Так «легенда про Стивенсоне» перетворилася в «справу Стивенсона». Відгомони цієї сенсації ні-ні та й дають про себе знати й сьогодні.

У наші дні міф про «темний минуле» Стивенсона спробував відродити якийсь Роберт Чейзл. Цей «літературознавець» заявив, що Стивенсон аж ніяк не та особа, за яку видає себе в опублікованих листах і щоденниках, що він — «фігура загадкова, лиховісна на небокраї європейської літератури». Своя заява автор підтверджує «фактами», що нібито викривали «друге життя» письменника

На запитання, чому Стивенсон так добре був обізнаний про піратів, Чейзл, не замислюючись, відповідає: з особистого досвіду. Своє перше знайомство з морськими розбійниками він звів року этак в 1876-м у Марселі. Тут пройшов першу школу на контрабандному катері, навчився володіти навігаційними приладами

Свежие комментарии
    Июнь 2014
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Май   Июл »
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    30  
    Яндекс.Метрика