На главную

Архив за день: 15.06.2014

Ті ж зображення вибирали для…

Ті ж зображення вибирали для татуювання, у якості амулетів марновірні пірати використовували черепашок і шматочки дерева. Які напої віддавали перевагу вони: ром або арак, пальмове вино або суміш із морської води й пороху? Це теж було предметом обговорення

Одним словом, Стивенсон жив у світі героїв книги, що народжувався. І можна припустити, що йому не раз видалося, начебто він і насправді один з них. У цьому позначалося його вічне прагнення до лицедійства акторство, що жило в ньому. Багато відзначають цю особливість письменника — відповідно нарядившись, виконувати перед самим собою ту або іншу роль. Тут Стивенсон виступав як би послідовником теорії творчості свого улюбленого Кольриджа: поет повинен уміти вживатися в чужу свідомість і повністю перевтілюватися у свого героя

Але ж така здатність художника приносить і велике щастя, і великий біль. Хіба Бальзак умер не тому, що був замучений учинками своїх вигаданих героїв? А Флобер? Найбільше він боявся «заразитися справді» переживаннями своїх персонажів, випробовуючи в той же час величезна насолода «перетворювати в зображувані істоти». Точно так само Є.-Т.-А. Гофман, коли затворів образи своїх фантазій і йому ставало страшно, просив дружину не залишати його одного. Над породженими власною уявою героями обливався сльозами Ч. Диккенс, мучився М. Гейне й страждав Ф. Достоєвський. Вони були акторами в самому справжньому змісті цього слова в оточенні величезної й строкатої юрби створених ними образів

Мрійник Стивенсон щедро наділяв себе у творчості всім, чого йому бракувало в житті. Часто прикутий до постелі, він відважно долав удари долі, безгрішшя й літературні невдачі тим, що відправлявся на крилатих кораблях мрії в безбережні сині простори, робив сміливі втечі з Эдинбургского замка, боровся на стороні вільнолюбних шотландців. Романтика кликала його в далекі далечіні. Захопила вона в плавання й героїв «Острова скарбів».

Тепер він жив одним бажанням, щоб вони доплили до острова й знайшли скарб синерожего Флінта. Адже саме цікаве, на його думку, — це пошуки, а то, що трапляється потім. У цьому змісті йому було жалко, що А. Дюма не приділив винного місця пошукам скарбів у своєму «Графові Монте-Кристо».

Під шум дощу в Бремере було написано за пятнадцять днів стільки ж глав. Воістину рекордні строки. Однак на перші ж абзацах шістнадцятої глав письменник, по його власних словах, ганебно спіткнувся. Вуста його були німі, у груди — ні слова для «Острова скарбів». А тим часом містер Гендерсон, видавець журналу для юнацтва «Янг фолкс», який вирішився надрукувати роман, з нетерпінням чекав продовження. Але творчий процес перервався. Стивенсон утішав себе: жоден художник не буває художником день у день. Він чекав, коли повернеться натхнення. Але воно, як видне, надовго покинуло його. Письменник був близький котчаянию.

Скінчилося літо, настав жовтень. Рятуючись від вогкості й холодів, Стивенсон перебрався на зиму в Давос. Тут, у швейцарських горах, до нього й прийшла друга хвиля щасливого натхнення. Слова знову так і полилися самі собою з-під пера. З кожним днем він, як і раніше, просувався на целую главу

Пірати стали настільки…

Пірати стали настільки серйозною проблемою, особливо в Карибському басейні, що, згідно Рэтисбонскому угоді, підписаному в 1684 році, навіть традиційні вороги Іспанії погодилися не використовувати піратство як засіб для нанесення таємних ударів. Багатьох з буканьеров або схопили й повісили, або вони були змушено перемінити професію на більш чесну. Але ця новина досяглася берегів Америки саме тоді, коли останнє й саме численне вторгнення буканьеров у Тихий океан уже йшло повним ходом

Три англійські судна ввійшли у води Тихого океану в березні 1684 року; два з них проїхали через Магелланов протока, а третє потрапило туди, обігнувши мис Горн. «Nicholas» («Николас») був піратським судном з Лондона, на борті якого перебувало 26 знарядь, а його команда під початком Джона Итона нараховувала 70 людей. Іншим судном за назвою «Cygnet» («Молодий лебідь»), теж шедшим з Лондона, командував капітан Чарльз Сван. Це судно було споряджено компанією англійських торговців для ведення контрабандної торгівлі на території іспанських колоній. Його команда в основному складалася з англійців, за винятком декількох голландців і представників інших національностей, і в цілому нараховувала 60 людей. На його борті перебувало 16 знарядь і величезна кількість товарів з Європи на загальну суму 5 тисяч фунтів. Третє судно за назвою «Batchelor’s Delight» («Захват холостяка») було недавно захоплене в берегів Західної Африки бандою піратів в 70 людей, очолюваних Эдмундом Куком. Воно мало 36 знарядь і мало вантажопідйомність в 180 тонн. Цей похід був не першим плаванням Кука до вод Тихого океану, він і його піратська команда, серед яких були журналісти Дампье, Рингроуз і Вафер, уже зробили подібний круїз в 1680-1681 роках

Вільям Амброзиа Коулей був власником і лоцманом «Batchelor’s Delight» і теж залишив спогади про цю подорож. Дуже докладна й читабельна розповідь про вояжі цих піратів був залишений Дампье («Новий вояж»). Дампье був з Куком і Дэвисом до вересня 1685 року, а потім перейшов у команду Свана. Інші спогади були залишені Лайонелом Вафером, який залишався з Дэвисом протягом усієї його експедиції. Щоденник же Коулея описує вояж «Batchelor’s Delight» до вересня 1684 року, коли Коулей перейшов на судно Итона.

Капітан Сван на торговельному судні «Cygnet» підходив уводити, увести до ладу берегам Чилі й Перу, але команда всюди зустрічалася з ворожим відношенням іспанців до себе. Деякі з її членів были вбиті під час перестрілки у Вальдивии. Пізніше Сван використовував цей факт як виправдання за те, що він став піратом. Вице король Перу вислав флот для піймання зловмисників і послав попередження в Панаму й Мексику. До червня 1684 року все західне узбережжя було наведено в бойову готовність чекаючи зустрічі сврагом.

Итон і Кук, чиї піратські задуми були ідентичні, плаваючи уздовж узбережжя Південної Америки, відвідали острова Хуан Фернандес (квітень), Лобо де Афюера (травень) і Галапагоссы (червень). За цей час їм удалося захопити чотири судна, вантажені деревиною й продовольством, але на борті кожного з них не виявилося ні грошей, ні дорогоцінних металів

Свежие комментарии
    Июнь 2014
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Май   Июл »
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    30  
    Яндекс.Метрика