На главную

Архив за день: 05.05.2014

Зате Орлов розлютувався й…

Зате Орлов розлютувався й замість наказу про штурм Дарданелл написав Катерині донос на Эльфинстона.

У результаті Эльфинстону довелося обмежитися блокадою Дарданелл: кораблем «Не торкни мене» – між Имбро й Румелией; кораблем «Саратов» і фрегатом «Африка» – між Тенедосом і Анатолією; кораблем «Святослав» і фрегатом «Надія» – між Имбро й Тенедосом.

Блокада протоки була досить ефективна. 19 серпня фрегат «Африка» отконвоировал до Лемносу целую флотилію захоплених торговельних судів. 29 серпня «Африка» повернувся Кдарданеллам.

Тим часом на Лемносе облога міцності Пелари йшла досить вдало, і турки почали переговори про капітуляцію. 21 серпня до острова прийшов фрегат «Святий Павло», куплений напередодні в Ливорно. Фрегат сподобався командуючому, і 27 серпня Орлов переніс свій кайзер прапор з корабля «Три Ієрархи» на «Святий Павло».

Графові Орлову спала на думку думка викликати до себе Эльфинстона, хоча можна було письмово знестися з адміралом, зайнятим блокадою Дарданелл. А той був теж не простий, і 5 вересня відправився до командуючого не на легкому судні, яких у нього вистачало (їхати те було всього 50 миль по спокійному теплому морю), а на найдужчому кораблі «Святослав».

Ранком 6 вересня «Святослав» сіл на камені в юго східному краю Лемноса. На кораблі відкрилася сильна теча. Эльфинстон наказав зрубати всі щогли й викинути частина ваг за борт, але це не допомогло зняти «Святослав» з каменів. Наступного дня на допомогу флагману підійшли суду його ескадри: корабель «Не торкни мене», фрегат «Надія» і пинк «Святий Павло». 9 вересня Эльфинстон переніс свій прапор на корабель «Не торкни мене», туди ж почали звозити й команду «Святослава».

За наказом Орлова до «Святослава» стяглася ледве чи не третина російської Архіпелазької ескадри. Так, 12 вересня до «Святослава» підійшли шість грецьких корсарських судів. 12–13 вересня від Дарданелл пішли останні залишки ескадри Эльфинстона – фрегат «Африка» і корабель «Саратов».

Тепер блокада Дарданелл була повністю знята. Цим не преминули скористатися турки. Алжирський адмірал Хасан набрав з релігійних фанатів Стамбула 4 тисячі шибеників, збройних лише шаблями й пістолетами. Їх посадили в гребні судна й таємно висадили на Лемносе. Воїнства Хасану непомітно підійшло до позицій росіян, що осаджували Пелари, і влаштувало різанину. 26 вересня залишки російських військ були евакуйовані на судна. А наступного дня за наказом Орлова був спалений, що стояв на каменях «Святослав». Зрозуміло, що в іншій ситуації корабель можна було врятувати. Алжирця ж Хасану султан нагородив чином капудан орися

Безпосереднім винуватцем аварії «Святослава» був англійський лоцман Гордон. Але Орлов зі Спиридовым побажали все звалити на Эльфинстона. Крім того, Эльфинстона обвинуватили в тому, що він де послабив блокаду Дарданелл, завдяки чому «турки встигнули перевезти на Лемнос значні сили, що змусили Орлова припинити облогу міцності й вийти з Лемноса».

За наказом Орлова Эльфинстон був з першою же оказією відправлений у Росію, а кораблі його ескадри включені до складу ескадри (загону) Спиридова.

Ряд наших военно морських теоретиків розглядають спробу захоплення Лемноса лише як можливість одержати

Попит на рабів був дуже…

Попит на рабів був дуже високий, оскільки через тривалу паузу в Реконкісті, невдач хрестових походів і страшних епідемій чорної чуми різко скоротилося кількість дешевих робочих рук і рабської сили, необхідних для грубої й трудомісткої роботи, яку не могли виконувати буржуа й сеньйори

Поставка чужоземних рабів у королівства Піренейського півострова стала надзвичайно прибутковою справою, на якому наживали стану представники нової буржуазій у портових містах начебто Барселони й Севільї. Серед знатних каталонських піратів виділялися такі особистості, як знаменитий Рожер де Льюриа, який кілька років стримував кораблі герцога Анжуйского, давнього ворога графів Барселонських, або Конрад де Льянса, що неодноразово робив успішні нальоти на порти берберів, або Гильем Кастелльну, який почав боротьбу за приєднання Аликанте до Арагонскому державі. Також потрібно згадати валенсийского пірата Хайме Виларогута, що прославився своїм бешкетуванням. Його родина нажила величезний статок і користувалася більшим впливом, аж до того, що рід Виларогутов керував в XV столітті рухом за відділення Каталонії, що підтримували графа Урхелла, що протистояв Сентеллам, сподвижникам арагонца Фернандо де Антекера.

Прикладом типових андалузьких піратів служать брати Мартін Алонсо й Висенте Янес Пинсоны, моряки з Палос-Де-Могер (Уэльва), розташованого поруч із устям ріки Тинто, які займалися морським розбоєм у каталонських берегів. Мартін добирався у своїх плаваннях навіть до Ла-Маншу й Азорських островів, де міг познайомитися із Христофором Колумбом, який плавав приблизно там же. Імовірно, один з них — або Колумб, або Пинсон — був тамплієром і присвятив іншого в секрети ордена, але можливо, що вони обоє належали до ордена і їх зустріч не була випадковою. Відомо лише, що згодом обоє брата Пинсона увійшли до складу першої експедиції Колумба. Деякі дослідники вважаються, що так їх покарали за бешкетування католицькі королі (Фердинанд і Ізабелла), на думку інших Орден, що діяв у підпілля, Храму доручив їм «відкрити» Америку, про що більш докладно піде мова нижче.

Наприкінці XV століття католицьке королі розвязали заборонити плавання корсарів під своїми прапорами. Відомо, що Фердинанд і Ізабелла беззаперечно виконували волю Тата, що завжди дуже холодно ставився до піратів, багато з яких були так чи інакше повязані з підпільним Орденом тамплієрів. Який би не була причина заборони на заняття корсарством, у результаті Середземне море виявилося у владі піратів-берберів, що служили Османської імперії. Турецький пірат грецького походження Хайр пекло-дин, якого італійці за його кошлату рудувату бороду прозвали Барбаросса, разом зі своїм братом Аруджем, що полягали на службі в могутнього султана Сулеймана Чудового, заклав нові основи піратської справи. Рыжебородым спала на думку блискуча ідея найняти на берегах Магриба дрібних мусульманських піратів, які працювали на себе, і численних колишніх корсарів з Європи католицьких королів, що залишилися без роботи після указу, щоб сформувати величезний піратський флот, який відправиться на піратський промисел під прапорами Османської імперії

Свежие комментарии
    Май 2014
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Апр   Июн »
     1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728293031  
    Яндекс.Метрика