На главную

Архив за день: 27.03.2014

Перед тем як кинути своїх…

Перед тем як кинути своїх шибеників на штурм, він заявив їм: «Я привів вас в «Скарбницю миру». Якщо підете звідси без видобутку, то вините в цьому тільки себе!» Коли люди Дрейка ввірвалися в місто, вони першою справою кинулися до будинку губернатора. Тут, вони знали, складали срібло, яке доставляли на мулах з Тихоокеанського узбережжя. І дійсно, у підвалі вони виявили купи срібла. Це було полдела — головні скарби зберігалися в казначейському будинку. Незабаром і вони виявилися в руках піратів. Але отут трапилося непередбачене. Зненацька Дрейк упав, з рани в груди хльостала кров

Виявилося, що під час штурму його ранило, але він приховував це, щоб не «відволікати» свого хлопців. Рану перевязали, і Дрейка віднесли на корабель. Життя капітана було їм дорожче всіх скарбів: без нього вони не змогли б повернутися на батьківщину. І як не було прикре, людям Дрейка довелося, кинувши й срібло, і золото в місті, поспішити на корабель, щоб лікар скоріше надав допомогу капітанові. Уся операція по захопленню міста обійшлася без більших втрат: у Дрейка був убито одна людина, іспанці втратили 18.

Вибравши невеликий, зручний острівець, кораблі Дрейка встали на якір. Команда відпочивала, лагодила суду, запасалася провіантом. А Дрейк продовжував збирати відомості про те, яким образом і по якому маршруту доставляють іспанці з Перу скарбу від міста Панама на березі Тихого океану до порту Номбре-Де-Диос на атлантичному бережуся

Докладно йому повідав про цей марон Педро, урятований їм від іспанців. Стояла рішуча сутичка за золото. Але цьому стала проти природа. Почався сезон дощів, і доставка золота з Панами в Номбре-Де-Диос на мулах припинилася. Довелося вичікувати не день і не два, а цілих пять місяців. У Дрейка був час помізкувати й, може бути, навіть небагато помріяти. Він давно виношував ідею пройти до Тихого океану по суші через Панамський перешийок. Тобто повторити труднейший маршрут, яким в 1513 році пройшов знаменитий авантюрист Бальбоа. Він першим з європейців омочив ноги у водах Тихого океану, який у той час ще називали Південним морем

Знав Дрейк і про те, що Бальбоа праг завоювати країну золота, яку тубільці називали «Биру», тобто Перу. Вихід до Тихого океану дозволив би Дрейку зайти як би в тил іспанцям і виявитися в безпосередній близькості до місця видобутку золота й срібла. Але головною метою його було вийти в Тихий океан на англійському кораблі й зробити рейд уздовж узбережжя Перу й тут перехопити кораблі з іспанським золотом

На початку 1573 року Дрейк виступив у похід. З ним було 18 матросів і 25 маронов. Останні служили носіями, вони добували й готовили їжу, полювали, вибирали місце для табору там, де росли городин і фрукти. Збройні вони були луками й стрілами. Мароны були дуже витривалі, могли без відпочинку долати більші відстані, були невибагливі й кмітливі. Але головне — вони знали місцевість і служили відмінними провідниками. До того ж на шляху зустрічалися поселення маронов, які надавали допомогу й гостинність

В одному такому селищі, розташованому на схилі пагорба близько ріки, супутники Дрейка змогли як слід відпочити

Частина команди голландського…

Частина команди голландського корабля приєдналася до Миссону, тому через якийсь час виникли тертя, тому що порядки на борті «Перемоги» уже дуже відрізнялися від усього, із чим голландцям доводилося зустрічатися раніше. Але важливо, що згодом Миссону вдалося добитися повного підпорядкування й від новачків. Надалі Миссон випливав тим же принципам: работоргівців грабував без усякої жалості, а рабів завжди звільняв

В Індійському океані Миссон спочатку зробив своєю базою острів Анжуан у групі Коморських островів, який був зручно розташований на шляху до Червоного моря. За час перебування на Анжуане Миссон одружився на сестрі дружини султана Маската й брав участь у війнах султанату. Є підстави вважатися, що цей шлюб не був дипломатичним, — принаймні знатна арабка до самої своєї загибелі була з Миссоном нерозлучна

Коли Миссон перевів свою базу на Мадагаскар (причини його відмови від проведення соціального експерименту на Коморських островах невідомі), він облюбував бухту Диего-Суарес на північно-східному краї острова (основні бази піратів перебували південніше). На той час братерство мало у своєму розпорядженні видобуток, який дозволив улаштувати на березі невелике поселення Либерталию — перша у світі держава, побудоване по принципах раннесоциалистических утопій

Першими жителями Либерталии стали сто з невеликим піратів з «Перемоги», їхні дружини, привезені з Анжуана, і якесь число африканців — колишніх португальських рабів. Крім того, Миссон розіслав листа піратам «семи морів» із запрошенням приєднатися до нього й будувати Вільне місто. Важливо відзначити, що заклик Миссона знайшов відгук серед піратів, і в короткий строк населення Либерталии значно виросло. Про популярність зрівняльних ідей Миссона можна судити хоча б по таких документально підтверджених фактах, як втеча в Либерталию в 1697 році частини екіпажа «Пригоди» Кидда або прихід до Миссону відомого Карибського пірата Тью, який віддав республіці свій корабель і вірно служив їй до самого кінця. Є також підстави вважатися, що мадагаскарські пірати, що жили на інших базах, до республіки Миссона ворожості не харчували. У всякому разі, коли португальська ескадра через кілька років після підстави Либерталии намагалася знищити її, на допомогу Миссону прийшли піратські кораблі з бухти Святого Августина

Либерталия, що стояла на березі затоки, була добре укріплена з моря, де її прикривали батареї на бастіонах. Місто було забудовано невеликими будиночками, у яких жили жителі республіки — либеры. Усі вони були рівні незалежно від кольору шкіри або минулих справ і заслуг. Миссон заохочував одруження піратів на мальгашках, тому що це відповідало його ідеї створення всесвітньої вільної держави. Із сусідніми племенами був укладений мир на тому умові, що мальгаши надають місту робочу силу, а пірати захищають їх від сусідів і, якщо прийде, від інших піратів

У місті розташовувалися майстерні й верфі (на них були побудовані принаймні два кораблі — «Уперед» і «Воля»), а довкола нього — сади й поля, де вирощувалися городин і злаки. Приватної власності в республіці не було — існувала загальна міська скарбниця, з якої в міру потреби черпалися засоби

Свежие комментарии
    Март 2014
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Фев   Апр »
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика