На главную

Архив за день: 07.03.2014

И от вісімнадцять нащадків…

И от вісімнадцять нащадків моряків екіпажа Дрейка відправилися в плавання. У точності повторивши маршрут мореплавця, обійшовши навколо Землі, «Золота лань»-2 благополучно вернулася в рідний Плімут

Давайте й ми зробимо плавання в минуле, пройдемо маршрутами знаменитого авантюриста й познайомимося з нього винятковою біографією

Море Мороку

Перш ніж розповісти про одне із самих знаменитих піратів, особистості, можна сказати, що видається, мореплавці під стать Колумбу й Магеллану, нагадаю про ситуацію, яка зложилася на морях у другій половині XVI століття. За 70 років до цього, в 1494 році, між Іспанією й Португалією був підписаний договір про розділ миру. Згідно із цим договором усі нехристиянські країни, розташовані на захід від лінії роздягнула, тобто на захід від островів Зеленого Мису, уважалися володіннями Іспанії, а до сходу — володіннями Португалії. Договір цей був «осінений» папською буллою. І виходило, що для англійських кораблів мир був закритий. Це неминуче вело до смертельної сутички між Англією й Іспанією. І вона почалася

Молода англійська буржуазії, зацікавлена в колоніях, розвязала розтрощити велич Іспанії. Для цього всі методи гарні, навіть залучення до цієї боротьби піратів. Втім, ті з них, хто одержував від англійського короля каперську грамоту, тобто право нападати на ворожі судна, аж ніяк не вважали себе піратами. Коли вони верталися додому, їх зустрічали як героїв

Війна між піратами-англійцями й іспанцями була нещадної й жорстокою. Але для піратів гра заслуговувала на увагу: видобуток був занадто великий — незліченні скарби, які іспанці викачували зі своїх колоній у Новому Світлі й перевозили на кораблях Виспанию.

На той час заморська експансія двох країн-суперниць, Португалії й Іспанії, як було сказано, визначалася договором між ними. Однак португальці значно раніше іспанців почали заморські завоювання

Першим, хто став їхнім ініціатором був Генріх Мореплавець — португальський принц (1394-1460), метою життя якого стало прокласти морський шлях в Індію. Заради своїх зухвалих, а тоді чи не фантастичних планів невтомний Генріх одну за іншою споряджав армади убік Моря Мороку, як зі страхом називали в ті часи незвідані простори Атлантики. Саме він, Генріх Мореплавець, у першій половині XV сторіччя заклав основи майбутньої колоніальної експансії португальських Конкістадорів. І саме йому довелось «уперше поглибити в незнану межу врочистий політ важких каравел…».

Наитруднейшим перешкодою був мис Бохадор — сама південна крапка на західному Африканському узбережжі, відома тоді географічній науці. На шляху до цього мису доводилося долати підступні обмілини й буруни. Не менш страшними були розповіді про жахливих чудовиськ, що живуть у море за цим мисом, про те, що всякий, хто насмілиться пройти повз Бохадора, неодмінно звернеться в попіл або буде «зварений заживо», і інші марновірства, здатні віджахнути будь-якого сміливця. Коли ж каравела Жила Эаннеша в 1434 році пройшла страшний Бохадор, те виявилося, що море за ним анітрошки не відрізняється від звичайного, а земля покрита тими ж, що й у Португалії, рослинами

Проте, в 1703 році…

Проте, в 1703 році, коли Англія перебувала в стані війни з Іспанією й Францією, Дампье був жалуваний командуванням каперського судна за назвою «Saint George» («Святий Георгій»), одержав каперське свідчення й повноваження від лорда – верховного адмірала «плисти у войовничій манері» проти ворога в Тихому океані

«Saint George» спорядила компанія лондонських торговців авантюристів. Судно було укомплектовано 26 знаряддями, а його команда нараховувала 120 людей. Приватиры не одержували ніякої зарплати: їм просто обіцяли частку від награбованого майна. Така угода була звичайною й цілком прийнятним у піратській практиці, але для приватира, тим більше приватира невдахи, воно було мале прийнятне. Корабель Дампье покинув Ірландію у вересні 1703 року, у супроводі 90 тонної галери «Cinque Ports», по імені групи портових міст – Дувр, Сандвіч, Ромни, Гастингс і Хаит – у Юго Східної Англії, пользовавшихся особливими привілеями в зборі мит, на борті якої було 16 знарядь і команда в 63 людину

Капітан «Cinque Ports» Чарльз Пикеринг умер у Бразилії, і його місце зайняв перший помічник Томас Страдлинг. Два судна незалежно друг від друга ввійшли в Тихий океан, обігнувши мис Горн у січні 1704 року, і через місяць зустрілися на островах Хуан Фернандес. Звідти, вони проїхали до перуанського узбережжя й, захопивши кілька судів, прибутки в Панамську затоку на початку травня. Після невдалого набігу на золоті рудники в Санта Марії приватиры захопили в затоці велике іспанське судно з вантажем продовольства й 25 травня 1704 року кинули якір на старій піратській базі в острова Табога.

Там між Дампье й Страдлингом відбулася сварка, і їх шляхи розійшлися. «Cinque Ports» знову повернувся на острови Хуан Фернандес, якийсь час борознив води в узбережжя Перу й на початку наступного року пішов до дна в острова Горгона. А Страдлинг і сім уцілілих приватиров були взяті в полон іспанцями

Дампье на своєму «Saint George» також побрав курс на південь від Панами, захопив кілька судів у берегів Еквадору й 2 серпня дав бій іспанському військовому кораблю, який не приніс йому ніяких дивідендів. Девять днів через він вийшов з Атакамы в компанії 10 тонного трофейного судна, яке він перейменував, давши йому імя «Dragon» («Дракон»), і побрав курс до затоки Никоя, де 27 серпня обоє судна кинули якір. У той час поки «Saint George» ремонтувався на одному з островів затоки, «Dragon» удалося захопити 40 тонний барк із вантажем цукру, провина й бренді. На нього також були переміщені всі боєприпаси з «Saint George», щоб полегшити його для майбутнього кренгования.

Але головному помічникові Дампье, Джону Клиппертону, удалося заволодіти вже завантаженим трофейним судном і бігти з острова в компанії 21 спільника. Клиппертон виявився досить делікатний і, перше ніж покинути затока 13 вересня, залишив на березі частина боєприпасів і небагато продовольства. Згодом Клиппертону вдалося захопити два судна в гавані Реалейи й потім, імовірно в листопаді 1704 року, він повернувся в затоку Никоя, кренговал судно й почав свій довгий шлях через Тихий океан до Китаю й далі в Європу. Імовірно, саме під час цього вояжу Клиппертон відкрив острів, який тепер носить його імя

Свежие комментарии
    Март 2014
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Фев   Апр »
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика