На главную

Дослідники й експерти…

Дослідники й експерти Королівського суспільства поставляли Великобританії необхідну їй інформацію про території, які планувалося завоювати або про вже завойовані. Під нейтральним прикриттям науки сотні географів, землемірів, картографів, ботаніків, метеорологів і інших фахівців відправлялися в далекі експедиції, оплачені Королівським суспільством, де збирали для колоніальної імперії найцінніші відомості. Ця ж благодійна організація фінансувала досить дохідні подорожі моряка й шукача пригод Джеймса Кука, що ввійшов в історію як безкорисливий дослідник і першовідкривач, а вже в XIX столітті під її егідою виступали «місіонери», які, подібно Давиду Ливингстону в Африці, прагнули навернути до католицької віри тубільців, але фактично, незалежно від того, знали вони про цей чи ні, досліджували нові землі, щоб їх захопила Британська імперія, звернувши їх жителів врабство.

Великою імперською ідеєю, спрямованої на одержання підтримки населення Британії й інших європейських держав, була помпезна й докучлива пропаганда трьох основних принципів: цивілізації, християнства й торгівлі. Але по-справжньому уряд Великобританії цікавила лише торгівля, а два перші принципи служили прикриттям для її поширення й засобом зміцнення її влади в заморських колоніях. Пірати не вважалися цивілізованими, абсолютно не були релігійними й шкодили торгівлі постійними нападами на торговельні каравани. Імперія вже не потребувала каперів і ще менше була розташовано терпіти нелегальних піратів і буканьеров. Ті, ким раніше захоплювалися як романтичними героями моря, без жалів були викинуті за борт, а новими героями стали офіцери військово-морського флоту й капітани торговельних судів, які діяли з тієї ж або ще більшою жорстокістю, переслідуючи свої власні цілі. Як говорить Даніель Дефо вустами свого персонажа капітана Беллами: «Ці канальи нас ображали, але єдина різниця між нами в тому, що вони грабують бідняків, прикриваючись законом, а ми грабуємо багатіїв, прикриваючись нашою відвагою».

Екіпажі нечисленних піратських кораблів, які продовжували розбійничати в Карибському й Південних морях після 1720 року, як і раніше керувалися демократичними засадами в командуванні, справедливістю при розділі видобутку й етикою солідарності, зберігаючи вірність традиції Берегового братерства

Таємна ложа мулярів

Аматори порассуждать на теми таємних суспільств звичайно уважають, що після того, як Орден тамплієрів був заборонений, було засноване масонство, що служило прикриттям і знаряддям для продовження його діяльності. Інші, небагато більш спокушені, уважаються, що в XII столітті, у момент свого розквіту, коли під заступництвом тамплієрів відбувалося будівництво готичних соборів, тамплієри вступали в цех мулярів, щоб передати ним архітектурні техніки, що йдуть із глибини століть, які вони використовували у своїх утворах, за умови дотримання найсуворішої таємності. Згідно з іншими традиціями, масонство було набагато більш прадавнім окультним братерством, чому «жебручі лицарі Храму».

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика