На главную

Англійський письменник Генрі…

Англійський письменник Генрі Райдер Хаггард в 1886 році написав роман з такою назвою, згідно із сюжетом якого це надзвичайне багатство було сховано не в Америці, а в серце Африки, можливо, щоб викликати інтерес у розвідників, що перебували на службі Британської імперії

Старе Нове Світло

З того моменту, як офіційна історія перестала підтримувати теорію ізоляції, почали виходити у світло численні наукові праці про різні «відкривачах» Америки, попередниках Христофора Колумба. У цей список входять подорожі єгиптян, шумерів, финикийцев, римлян, арабів, китайців і, зрозуміло, братів Дзено, шотландських тамплієрів і інших середньовічних мореплавців, відомості про яких викликають менше довіри. Серед них виділяється ірландський чернець святий Брендан Мореплавець, який, згідно із середньовічною легендою, перетнув океан на шкіряному човні й знайшов «благословенну землю», повну чудес (в 1977 році за підтримки Національного Географічного суспільства американська експедиція повторила цю подорож на схожому човні, довівши, що це технічно можливо). В 1170 році валлийский князь Мадауг аб Оуэн, більше відомий під іменем Мадок, поплив на захід і відкрив прекрасну й родючу невідому землю. Перед тем як пуститися в дорогу назад, він залишив там 120 своїх людей і в 1174 році почав другу експедицію з більшим числом кораблів і численними колоністами, включаючи жінок і дітей. Більше ніхто нічого про короля Мадоке і його супутниках не чув. Як ні дивно, але недавні проби ДНК і зіставні лінгвістичні дослідження доводять, що племя сиу в Південній Дакоте є нащадками зниклих валлийских поселенців

Говориться також про можливе переселення за океан аль-банов, кельтського племені, по імені якого Англію іноді називають Альбіоном. Ці мирні мешканці Британських островів жили в постійним страху перед набігами вікінгів, і щоб утекти від них, вони сіли на кораблі й поплили на схід. Імовірно, збившись із курсу, вони прибутки в Ісландію й потім у Гренландію, осівши в остаточному підсумку на канадському півострові Унгава (Новий Квебек). Там вони, імовірно, змішалися з корінним населенням, забувши своє походження й своя мова

Шлях тріски

В історичних архівах Лісабона втримуються відомості про те, що в 1472 році португальському мореплавцеві Жоану Васу Корті-Реалу був подарований титул «Відкривач Землі Тріски». Саме ймовірне, що так йменуються береги Нового Світла, де удосталь водиться згадана риба. Існують незаперечні докази присутності в цих водах баскських, галисийских, португальських і бретонських китобоїв і тресколовов ще до подорожі Колумба. Тубільці називають цей різновид кісткових риб «баккалоа», якої було так багато, що європейські рибальські судна ледве чи не застрявали в ній. Те ж саме слово зявляється в різному написанні в різноманітних документах. Цілком ймовірно, воно баскського походження й було рано запозичене іспанським і португальським мовами, перейшовши в них згодом у форму «бакалао». Той факт, що це ж слово вживають корінні американці, припускає, що з іншого берега Атлантики нерідко зявлялися рибальські судна, що випливають за тріскою

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Ноябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика