На главную

Таким чином, вони добралися…

Таким чином, вони добралися до берега землі, яку вікінги називали Винландией, тобто до сучасної Нової Шотландії на території Канади. Синклер був в_захопленні побаченими землями й розвязав там залишитися. Ніколо Дзено й деякі лицарі виразили своє бажання повернутися, і Великий магістр, дотримуючись норм Ордена тамплієрів, які потім будуть засвоєні Береговими братами, не затримав їх проти їхньої волі, але дозволив їм виїхати, давши їм необхідні кораблі й провізії. Синклер залишився у Вин-Ландии з лицарями, які розвязали супроводжувати його, і двома кораблями, одним з яких командував він сам, а іншим Антонио Дзено.

Таємниця Оук-Айленда

Поселення, засноване Синклером, перебувало на півострові, утвореному двома ріками, які сьогодні називаються Голд і Гаперо. В устя кожної з них перебувало по маленькому острову, на яких росли дуби, єдині у всієї Винландии. Учасники експедиції швидко встановили гарний стосунки з тубільцями, що населяли ту місцевість, індіанцями-алгокинами із племені микмак, які називали Синклера «Глос Кап», що на їхній мові

означало щось подібне «Білому Богу». Імовірно, до цього до них припливав інший білий бог, можливо, Эрик Рудий або якийсь із нього синів

Микмаки повідомили тамплієрів, що далі до півдня перебувають чудесні землі, і Генрі Синклер не міг устояти перед спокусою глянути на них. Наприкінці зими він оголосив Дзено, що, коли настане весна, вони відправляться на південь на пошуки цих земель. Однак, перш ніж відправитися в нову ризиковану подорож, Синклер розвязав виконати священну місію, яка привела його туди, і сховати Велику Таємницю, що зберігався в маленькому форту, зведеному на поселенні. Він наказав своїм людям, щоб вони викопали під дубом на одному з островів (який одержав назву Оук-Айленд) глибокий колодязь, на дно якого поклали запечатану посудину, що містить документи, реліквії й скриньки із золотими монетами, що представляли собою скарб тамплієрів (оцінюване не менш чому в 2 000 000 сучасних фунтів, а можливо, і ще більше). Потім вони помістили в колодязь різні пастки й пастки, включаючи искуственные водойми, які повинні були зображувати підземні води, і уламки скель, щоб ніхто з тих, хто буде копати в цім місці, не запідозрив би, що глибше перебуває щось ще. Ця хитромудра схованка породила згодом знамениту легенду про «Колодязь із грішми» або «Острові скарбів», у якій історія скарбу тамплієрів змішалася з подібними історіями про піратські скарби. Можливо, ця канадська провінція невипадково має імя рідної країни Синклера, а її столицею є місто Галифакс, що збігається з назвою графства Чарльза Монтегю, канцлера казначейства й британського премєр-міністра, який в 1694 році заснував Англійський банк

Після цього тамплієри відправилися на південь, висадившись ледве вище сучасного Бостона, у землях, які сьогодні утворюють Нову Англію. Вони розвязали затриматися там на якийсь час і досліджувати околиці, незважаючи на те що корінне населення прийняло їх не дуже дружелюбно. Одного разу вони напали на табір і вбили декількох учасників експедиції, серед яких був і Джеймс Ганн, племінник і помічник Синклера.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Август 2020
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика