На главную

Шляхетний тамплієр був…

Шляхетний тамплієр був похований з усіма почестями на пагорбі Проспект-Хол, поруч із сучасним Вестфордом у Массачусетсе. Там і сьогодні можна побачити могильний камінь із різьбленням у тамплиерском стилі, що зображує середньовічного лицаря з гербом клану Ганнов. Генрі Синклер пізніше повернувся в Шотландію для боротьби з англійськими загарбниками й загинув у бої в 1401 році

«Книга Дзено»

Ніколо Дзено вмер в 1395 році, залишивши ряд записів і географічних карт із маршрутами подорожей, які він зробив разом зі своїм братом і Генрі Синклером. Антонио зібрав ці матеріали, додав свої власні враження й ті перекази й легенди, які норманнские рибалки й моряки передавали з покоління в покоління. Потім він відправив усі ці документи й карти своєму молодшому братові Карло, який у той час займав високий пост в уряді Венеції. Карло помістив тому в сімейний архів, не оцінивши його важливості й, можливо, навіть не прочитавши. Повестование про фантастичні пригоди в американських землях покривалося пилом і забуттям більш півтора століть, сточене вогкістю й гризунами

В 1558 році один із Дзено, якого також кликали Карло, випадково наткнувся на цей архів, і коли він став розглядати рукопис свого предка, частина її розсипалася в нього в руках. Пізніше Карло глибоко покаявся у своїй незручності, але в ту хвилину він був уражений важливістю вцілілої частини документа. Він розвязав опублікувати його за назвою «Книга Дзено». Книга стала сенсацією свого часу, була переведена на різні європейські мови й викликала запеклі суперечки із приводу своєї дійсності. Карло Дзено був обвинувачений у тому, що опублікував фальшивку, засновану на повідомленнях Колумба й Веспуччи, але в ту епоху ще жоден мореплавець офіційно не досягав берегів Нової Англії й Нової Шотландії, «відкритих» англійцем Джоном Смитом в 1612 році

У дивних записах Антонио Дзено приводиться стародавній норманнский розповідь, що спонукала його й Генрі Синклера почати відважна подорож. Одного разу рибальське судно із Фрисландии було захоплено однієї з тих легендарних бур, які настільки часто згадуються в морських історіях, і закинуте далеко на захід. Таким чином, вони досягли землі за назвою «Эстотиландия», мешканці якої обмінювалися товарами з « Энгронен-Ландией» (Гренладнией). Эстотиландия була дуже родючою країною, оточеної високими горами. У вождя корінного населення було кілька книг латинською мовою, які належали його предкам, але він уже не вмів їх прочитати. Жителі Эстотиландии переконали своїх гостей почати подорож на південь, де перебували надзвичайні землі. Норманны поплили в цьому напрямку й досяглися землі, яка називалася «Дрогео» або « Дро-Сео». Там на них напало войовниче місцеве племя, і всі учасники експедиції, крім одного, були вбиті в бої. З якоїсь причини, що нападали пощадили життя молодого рибалки й протримали його в рабстві кілька років. Зрештою йому вдалося бігти й з більшими складностями добратися до Гренландії, потрапити на Фарерські острови

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Июль 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика