На главную

Ушаков розкриває статус…

Ушаков розкриває статус корсарських судів, що базуються в Севастополі: « За борг почитаю донесть вашої світлості про підставу змісту при Севастополі, що перебувають крейсерських судів. Усі тут крейсерські судна, що перебувають, полягають оцінені, скільки яке коштує. Найменша частина за оные грошей видана хазяям, а іншим і зовсім нічого не видане, тому полягають вони все під командою тих самих командирів, які й хазяї оных судів уважаються, містять вони матросів найманням від себе й своїм кочтом наймають».31

Цим адмірал у черговий раз підтверджує, що крейсерські судна практично є «приватними крамничками», з тою різницею, що на щоглі не «вється по вітру “веселий Роджер”», а «гордо полощеться Андріївський прапор».

Глава 10.

Як російський флот, не залишаючи Балтики, виявився в Середземному море

В 1788 м. Катерина Велика розвязала знову повернутися до плану двадцятилітньої давнини – підпалити османів із чотирьох кінців

Цього разу вона готовила до походу в Середземне море 18 кораблів, 6 фрегатів і 2 бомбардирських корабля

Перший загін Середземноморської ескадри Грейга 5 червня 1788 г. вийшов із Кронштадта й направився в Копенгаген. У його складі були три нові 100 гарматні кораблі «Іоанн Хреститель» («Чесма»), «Три Ієрархи» і «Саратов», 32 гарматний фрегат «Надія», а також кілька транспортів. Командував загоном вице адмірал Виллима Петрович Фондезин (фон Дезин).

Але в цей час шведський король Густав III оголосив війну Росії, і нова «Архипелажная» ескадра змушена була залишитися на Балтиці

Ще в березні 1788 м. Катерина призначила командуючим сухопутними силами на Середземному море 53 літнього генерал поручика Івана Олександровича Заборовского. У неї на цю посаду був ще один кандидат – генерал поручик Михельсон. Але імператриця розсудила, що Михельсон – лютеранин, а грекам ближче буде православний генерал. До того ж у Михельсона подагра, та й в 1774 г. Заборовский ближче, чому інші генерали з армії Румянцева, підійшов до Константинополя. До початку 1788 г. він був губернатором у Володимиру й Костромі

Заборовский, після прибуття на Середземне море, повинен був надійти в підпорядкування до адмірала Грейгу, але із за початки війни зі шведами йому довелося діяти самостійно.

Частина сухопутних військ на Середземне море планувалося доправити з Росії з ескадрою Грейга й посуху через Австрію, а частина найняти на місці

В інструкції Заборовскому, підписаною Катериною 7 березня 1788 г., серед агентів, покликаних займатися вербуванням добровольців на Балканах, були названі майор грек Л. Сотири й підполковник албанець П. Бицилли. Обоє вони зробили на російську службу під час попередньої Русско турецької війни. У їхнє завдання входило набрати для ескадри Грейга тисячу добровольців з албанців і греків. «Обоє вони, – говорилося в інструкції, – поверх того послужити можуть до порушення химариотов, эпиротов і інших на дії проти ворога».

17 лютого 1788 м. Катерина II підписала відозву до греків, де вона зверталася до «преосвященних митрополитів, архієпископів, боголюбивым єпископам і всьому духівництву, шляхетним і нам любезноверным приматам і прочим начальникам і всім мешканцям славних грецьких народів» з

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика