На главную

Знак рукою, куди класти кермо…

Знак рукою, куди класти кермо. Інших слів і розмов між лоцманом і кермовим бути не могло

Судно поставили на якір на місці, зазначеному начальником порту. Усі формальності пройшли швидко й гладко.

Лидин був дуже радий, коли, нарешті, останній з портових доглядачів залишив його судно. Але як тільки все забралися й почало смеркти, Лидин наказав відкрити трюми й почав випуск нафти. Головна робота полягала у викиданні зламаних бочок на верхню палубу. Завдяки подвійній порції коньяку, нічого арабам, що не розуміли, і ретельності своїх матросів робота йшла успішно й швидко. У десятій годині почався приплив, і «Коллингвуд» повернув кормою до гавані. Піднявши якір і продрейфовав кабельтова два, він виявився майже в ній. Кинута з корабля порожня бочка була віднесена приливним плином у ту ж гавань

Тоді Лидин, зібравши всіх чорних у свою каюту, замкнув їх на замок щоб уникнути шуму й непередбачених випадковостей і прорубав по обидва боки борту в самої ватерлінії. «Коллингвуд» став наповнюватися водою й повільно поринати. Нафта, що витісняється водою, піднялася наверх, виступила на палубу й заюшила в море через прорубаний верхній баргоут. Нікітін зі шлюпки мовчачи й уважно спостерігав за струменем нафти й переконався нарешті, що всю її несе в гавань на варті там судна

Пробило вже північ на всіх кораблях, а «Коллингвуд» усе продовжував повільно йти у воду. У нерухливому нічному повітрі вже відчувався захід нафти, що не на жарт турбувало Лидина, але він не квапився й чекав звісток від свого товариша. Нарешті о першій годині попівночі Нікітін повернувся на «Коллингвуд», що вже ледь тримався на поверхні води

– Пора, – тихо сказав він Лидину, – усе готове

Миттю всі араби були випущені з під замка й посаджені на судновий барказ. Їм сказано було, що судно тоне, і наказано було неспинно, заради них же власного порятунку, гребти проти плину на найближчий маяк. Сам же Лидин зі своєю командою сіл у вельбот і останнім залишив нещасливий «Коллингвуд». Здавшись за течією в гавань, вони вилучили цебро й зачерпнули із за борти води. Але в цебрі виявилося наполовину нафти. Тепер більш тисячі тонн її плавало на поверхні гавані, обмиваючи борту відшвартованих у ній кораблів і пароплавів

– Я починаю! – прошептав Нікітін і, побравши румпель у свої руки, скомандував у полголоса: – Весла на воду!

Шістка тихо вийшла з гавані. Нікітін кілька раз пробував рукою воду й потім, круто повернувши носом знову в гавань, велів сушити весла

Він побрав в обидві руки по кілька шматків калію й кинув їх далеко від себе у воду. Те ж саме й по тому ж напрямку зробили й обоє бічних весляра

Синюваті струмки вогню, як тонкі змійки, забігали й застрибали по тихій дзеркальній поверхні моря в напрямку до сплячої гавані

У цю же північ «Синок» малим ходом підійшов на вид вогнів Бомбея. Капітан і весь екіпаж з напруженою увагою дивилися вдалину, на яскраво освітлений місто. Але це багатолюдне багате місто, що широко розкинулося й, не займало їх тепер анітрошки. Усе без винятку думали про своїх товаришів і їх важкому підприємстві. Пройшла година

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика