На главную

Тому те й велика була…

Тому те й велика була радість капітана, коли він становил, нарешті, нейтральне судно – німецький барк, шкіпер якого погодився побрати до себе всіх полонених у Капштадт, куди він сам направлявся

Протримавшись ще тиждень між островами Маврикій і Диего, крейсер перехопив і утопив чотири більші пароплави, шедших з різними вантажами з Австралії, і відпустив під зобовязаннями три вітрильні кораблі, везших нейтральних вантаж у Європу з Індії й Китаю. Відчуваючи недолік вугілля, «Російська Надія» направилася в Мозамбіцьку протоку до Радамскому архіпелагу, де за розрахунками капітана повинен був уже стояти «Синок».

«Синок» дійсно чекаючи крейсера вже стояв другий день за більшим Радамом, майже пригорнувшись до берега цього острова. На пустельному березі острова було кілька хатин бідних рибалок, що не мали ніякого поняття про нейтральність їх території й внаслідок цього, імовірно, з готовністю, що пропонували «Синкові» купити в них рибу й раковини

По повідомленню лейтенанта Копыткина він зробив дуже вдалий перехід, утопив три парові й пять вітрильних судів і благополучно вислизнув від англійського крейсера, з яким зійшовся на висоті Голкового мису. Густий туман сховав його від ворога

По закінченню перевантаження вугілля капітан крейсера дав час відпочити екіпажу. Після дводенного відпочинку крейсер одночасно з «Синком» залишив острів Радаму з її рибалками. Обігнувши мис Амбер, обоє судна розійшлися в різні сторони: «Синок» знову на юго схід, а «Російська Надія» у Бенгальську затока

На шляху туди почалося нове винищування ворожих судів – попадалися пароплави, шедшие з Європи в Австралію й Нову Зеландію або назад. Особливо часто стали попадатися призи, коли, не доходячи миль 50 до Цейлону, лягли на северо східний край острова Суматри. На цьому самому жвавому шляху крейсер тримався малим ходом, між 5° і 6° широти

Пройшовши в нічний час на овний хід між Никобарскими й Андаманськими островами, крейсер наблизився до півострова Малакка. Перший приз, що попався тут, був великий вітрильний кліпер з баластом, що направлявся з Пенанга в Рангун за рисом. На це судно висадили всіх полонених, яких на крейсері понабралося вже порядно. Лейтенант Михайлов був призначений командиром кліпера й одержав наказ спуститися до острова Саланга, зникнути за ним, поставити кліпер на мілину й, зрубавши щогли, замаскувати своя присутність. Для охорони полонених і в допомогу Михайлову було дано 20 людей матросів

Крейсер продовжував свою руйнівну діяльність із більшим успіхом. Від шкіперів нейтральних пароплавів він довідувався про положення англійських військових судів у цьому районі. У Сінгапурі в цей час стояли на рейді корвет «Бритон», канонерки «Пінгвін» і «Филомел», а в Новій гавані виправлявся недавно пришедший броненосець «Агамемнон». Ці відомості капітан перевірив на декількох пароплавах і вирішився нанести англійцям удар так, де вони його не очікують, – у самому величезному центрі торговельного руху, в одній із кращих колоній – Всингапуре.

На третій день свого перебування в Мартабанском затоці невелика парова яхта лорда Давенпорта зробилася призом крейсера. На ній ішли сини лорда з Пенанга Вкалькутту.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика