На главную

У той же день, зібравши в себе в…

У той же день, зібравши в себе в каюті офіцерів, капітан виклав їм свій план нападу на англійську транспортну ескадру, яку сподівався підкараулити й зустріти на шляху з Адена в Карачі. У можливості цього, за словами капітана, його переконали як газетні звістки, так і розповіді всіх шкіперів нейтральних пароплавів

Міноноски були спущені на воду, збройні й розподілені між офіцерами. Мінні катери із крейсера – № 1 під командою лейтенанта Быкова й № 2 під командою лейтенанта Михайлова – повинні були напасти й підвести кожний свої міни окремо, вибравши жертви із судів арєргарду ворожого загону. Обоє катера з «Мура» під командою мічмана Федорова й лейтенанта Рыкина повинні були діяти соединенно, напавши на яке нибудь судно в центрі. А крейсер надав собі право вибрати супротивника із числа головних судів і повинен був першим пустити свою міну й відкрити вогонь, щоб залучити на себе сили й увага конвою

Збірням пунктом після атаки призначався простір між мисами Фартак і Шарвеин, а самі атаки передбачалося проводити по можливості в нічний час

Два дні підряд перед заходом сонця крейсер «Російська Надія» з катерами на буксирі залишав свій спостережний пункт у мису Фартак, виходив на поштовий тракт і тримався на ньому до ранку. Удень нічого не бачили, уночі ніхто не зустрічався. Але третій день був счастливее, тому що близько полудня зупинили й оглянули замічений пароплав, оказавшийся німецьким. Він ішов з різними вантажами в Маскат. Шкіпер його повідомив, між іншим, що одночасно з ним з Адена вийшла англійська ескадра в 12 військових транспортів з кавалерією й артилерійськими запасами, ескадра йшла під конвоєм броненосців «Монарха» і «Султана» і корвета «Ірису».

Одержавши ці відомості, капітан вирішився залишити негайно Фартак, іти на зустріч ескадрі й напасти на неї навіть серед дня, якби обставини того зажадали

День, втім, пройшов спокійно, і тільки перед спуском прапора був знову оглянутий зустрічний пароплав. Це було велике судно «City of Birmingham», застраховане англійським урядом і шедшее прямим рейсом із Ширнеса в Перську затоку з військовим вантажем, серед якого на превеликий подив знайшли 50 маленьких легких сталевих міноносок з усіма приналежностями, у розібраному виді й упакованих для вючного перевезення. Зібрати й озброїти таку міноноску не становило праці навіть на крейсері, але на «City of Birmingham» для цього була легка рухлива майстерня з достатньою кількістю інструментів і мастеровых.

Для чого ворог віз таку кількість міноносок у Перську затоку, де панував цілковитий спокій? На це питання ніхто зі службовців на пароплаві не дав ніяких пояснень

– Невже вони призначали в Каспійське море? – запитували одні

– А чому б і ні? Уявіть собі, що могли б наробити вони там і що б ми їм протиставили на якийсь час! При цьому згадаєте, що ми самі перетягнули міноноски із Кронштадта на Дунай, а з Аржантеля цілих пять пароплавів у Рени, через Австрію

Це цікаве питання так і залишилося недозволеним – до пори до часу

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика