На главную

«резюме» усе було поставлено з ніг на голову

«резюме» усе було поставлено з ніг на голову. Це англійці ще в часи Павла I смертельно боялися походу росіян на Індію. Головне ж в іншому: на Даунинг стрит, на відміну від Співочого мосту (де розташовувалося Міністерство закордонних справ Росії) і Царського Села, ніколи не було дурнів. Там прекрасно розуміли, що таке Порт Артур і що таке Булонь і Антверпен, куди у випадку війни неминуче прийшли б русско німецькі війська

Англійці бажали поразки Росії у війні з Японією, але вони ніколи не вступили б у війну на стороні Японії. Про це говорять і мемуари британських керівників, і розсекречені нині документи. Головним супротивником Британії вже тоді була Німеччина, а Росія представлялася єдиним засобом для неї приборкування

Справедливості заради треба сказати, що протидія Англії проходу військових росіян судів через турецькі протоки й боягузтво наших дипломатів (і Миколи II, зрозуміло!) не були фатальними для Росії. Під командуванням настільки бездарного флотоводця, як Рожественский, «Три Святителі» і «Ростислав» не змогли б змінити хід Цусимского бою. Але зате без усяких проблем через протоки й по залізниці із Чорноморського флоту й берегових фортець можна було вільно вивезти десятки 152 , 120– і 75 мм гармат Кане, сотні снарядів калібру 37–305 мм, торпедні апарати, торпеди, міни загородження й, нарешті, тисячі добре навчених матросів, а також кріпосних артилеристів і мінерів (наші фортеці мали свої морські міни й мінні загороджувачі).

Елементарний розрахунки показує, що кілька десятків російських крейсерів могли поставити Японію на коліна ще в 1904 р., до походу 2 й Тихоокеанської ескадри. В 1904 р. японський флот повинен був сторожити порт артурскую ескадру й владивостоцькі крейсери, а також забезпечувати комунікації між Японією, Кореєю й Маньчжурією, де перебували численні японські армії. Тому виділити достатніх сил для протидії російським крейсерам японці фізично не могли

Слід помітити, що боязкі спроби ведення корсарської війни в нас уживали

, Що Відбулося 13 лютого 1904 р. «особлива нарада» визнало можливим проведення таких операцій із залученням або мобілізованих і збройних швидкохідних пароплавів Добровільного флоту, або судів, спеціально закуплених за кордоном. Загальний посібник з організації й проведенню крейсерських операцій було доручено контр адміралові великому князеві Олександру Михайловичу

Серед великих князів Олександр Михайлович слыл самим «великим комбінатором», що бралися за всі що завгодно, але, на відміну від Остапа Бендера, що не доводили нічого до кінця. На довершення всього він був буквально на ножах з генерал адміралом великим князем Олексієм Олександровичем, причому обоє систематично стукали один на одного обожненому Ники (Миколі II).

Для проведення передбачуваних операцій було збройно шість допоміжних крейсерів. У Либаве переобладналися чотири придбані за кордоном судна – допоміжні крейсери «Дон», «Урал», «Терек» і «Кубань», у Севастополі – два пароплави Добровільного флоту «Петербург» і «Смоленськ».

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Ноябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика