На главную

По видимому, він обрав останнє

По видимому, він обрав останнє

Копыткин розвязав скористатися тимчасовим утрудненням ворога, і він з найбільшим ризиком для своєї машини наказав побільшати хід. Повернувши знову на 16 румбів і скориставшись тем моментом, коли «Ровер» мимоволі зробив по ньому залп зі свого ще цілого лівого борту з відстані не більш 300 кабельтових. Потім, наблизившись до напівкабельтова, під страшним градами пострілів скорострільних ворожих знарядь, втрачаючи у великій кількості вбитими й пораненими прислуг своєї відкритої батареї, Копыткин вдало пустив з півбака метальну міну, що розірвався під машинним відділенням «Ровера». 80 фунтова піроксилінова міна цього разу вірно послужила свою службу й поклала кінець смертельному бою. Штурманський офіцер Гаганов, що стояв увесь час із секстаном на містку для визначення відстаней, перший помітив, що «Ровер» почав тонути

Капітан «Синка» довго не вірив своїм очам, тому що ворог, по видимому, сам не зауважуючи своєї загибелі, продовжував бій з найбільшою жорстокістю. Але фатальний кінець наближався, і вже ніщо не могло врятувати англійський корвет. Його водовідливні засоби, почасти зіпсовані вибухом, виявилися незначними в порівнянні із прибутком води в отвір, зроблене міною. Пролунав останній постріл з «Ровера», і він, як би від жаху, що стояв йому кроку, здригнувся всім корпусом і, нагнувшись небагато праворуч, пішов до дна екіпажем. З «Синка» були негайно послані шлюпки для порятунку англійців, які ще могли залишитися на воді, тримаючись на уламках або ліжках, що спливли, загинув корвета

Через півгодини все було закінчен катери, що й вернулися, привезли 50 людей, що залишилися в живих, із трьохсот, що становили екіпаж «Ровера». Поки рятували й підбирали з води англійців, механік встигнув поправити циліндр. Піднявши шлюпки й розмістивши полонених, «Синок» ліг на старий курс і пішов звичайним середнім ходом

Отже, перемога була повна. Але дорого дісталася вона. Старший офіцер був важко поранений. Лейтенант Нікітін був убитий при спуску метальної міни. Він упав останньою жертвою цього бою. Мічман Зенобин і артилерійський офіцер, смертельно поранені у своїх знарядь, нудилися в передсмертній агонії в кают компанії. З 130 людей 25 виявилися вбитими й більш 40 пораненими

Тим часом «Російська Надія» у берегів Нової Гвінеї зустрілася із загоном російських крейсерів, від яких одержала звістку про висновок миру з Англією. Одиннадцатимесячное рейдерство «Росіянці Надії» підійшло до кінця. Капітан Сорокін зроблений був у контр адмірали, старший офіцер Кононов – у капітани 2 рангу із призначенням командиром крейсера. А сам крейсер одержав вищу нагороду. Він підняв славний георгіївський прапор і повинен був увічнити імя «Російська Надія» у російському флоті за прикладом «Азова» і «Меркурія».

Глава 4.

Чому росіяни корсари не топили японців

Прочитавши розповідь про перемоги «Росіянці Надії» і її «Синка», інший читач посміхнеться й скаже, що це патріотична казка, а може, навіть зрівняє з відомим фільмом «Якщо завтра війна…». Але давайте спробуємо зрівняти «казку» Беломора з минулим, а конкретно – з діями німецьких рейдерів в 1940–1943 гг.

З 31 березня 1940 р.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика