На главную

Більшість її міст…

Більшість її міст перебуває на узбережжя в межах досяжності 152/45 мм гармат Кане. Країна значною мірою залежить від рибальства

Усе це було гарне відомо росіянином політикам і адміралам задовго до 1904 року. Перервавши морські комунікації японців і напавши на її узбережжя, можна швидко поставити на коліна Країну висхідного сонця. Так, до речі, і зробили американці в 1943–1945 рр. Їхні надводні кораблі й підводні човни й літаки діяли за принципом «Sink them all» («Драговини їх усіх» – англ. ) і пускали на дно всі суду, що йдуть у Японію або з неї, незважаючи на національність

До кінця 1903 р. у складі Добровільного флоту налічувалося 74 пароплава водотоннажністю від 900 до 15 000 тонн

Росія цілком могла до кінця 1903 р., переобладнавши у вуглярі (суду постачання) частина пароплавів Добровільного флоту й зафрахтувавши для цього частина вуглярів, наприклад німецьких, створити таємні склади постачання на незліченних тихоокеанських островах, на Камчатці й Сахаліні. Крім того, Китай з 1904 р. був уже досить децентралізований, і тубільні китайські начальники за гарні гроші завжди б продали російським крейсерам вугілля, прісну воду, продовольство й навіть дівиць для панів офіцерів. Своєчасний вихід броненосців, броненосних і допоміжних крейсерів в океан і порти Китаю на початку 1904 р. став би відмінним козирем у дипломатичних переговорах і виключив би напад Японії.43

Не пізно було почати крейсерську війну й після нападу японців на Порт Артур. На Балтиці на той час перебувало кілька броненосців і крейсерів, які застаріли для лінійного бою із сучасними японськими броненосцями й були б тягарем для 2 й Тихоокеанської ескадри, але цілком годилися б для крейсерської війни. Серед цих кораблів були броненосці «Олександр II» і «Микола I», уведені в лад в 1891– 1893 рр. Водотоннажність їх становила 9244 і 9600 тонн, озброєння: дві 305/30 мм, чотири 229/35 мм, вісім 152/35 мм гармат, а також трохи пошуків 65 , 47– і 37 мм гармат. Швидкість ходу броненосців досягала 14,5–15 вузлів, дальність плавання – до 4000 миль при нормальному запасі вугілля

«Микола I» був включено до складу 3 й Тихоокеанської ескадри, захоплений японцями в Цусиме й за назвою «Ики» перебував до травня 1915 р. у складі японського флоту

«Олександр II» прибув у Кронштадт із останнього далекого плавання у вересні 1901 р. і встав на ремонт. У грудні 1903 р. була закінчена заміна казанів. В 1904 р. усю артилерію, крім двох 305 мм гармат, замінили на одну 203/45 мм, десять 152/45 мм, чотири 120/45 мм і чотири 47 мм пушки. До речі, в 1915 р. десять 152 мм гармат замінили на пять 203 мм.

152/45 мм і 203/45 мм установки були палубними тумбового типу. Монтаж і демонтаж їх проводили легко й швидко. У роки Цивільної війни й білі, і червоні робили монтаж 152 мм і 203 мм гармат на мобілізовані судна й бронепоїзда за одні двоє доби. 152/45 мм гармат Кане було цілком достатньо. Це й нові пушки, виготовлені Обухівським і Пермським заводами. Це пушки кораблів Чорноморського флоту «Потьомкін», «Кагул», «Очаків», «Три Святителі» і др.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика