На главную

З 1850 г. зявляються парові…

З 1850 г. зявляються парові канонерські човни, які ділилися на морські й річкові. При необхідності в канонерські човни зверталися невеликі вантажні судна або буксири

Кирлангич – у перекладі з турецького «ластівка». Турецьке невелике (довжиною 20–25 м) парусно гребне судно, несло одну дві щогли, вітрила звичайно косі

Кліпер – швидкохідне вітрильне судно з більшим відношенням довжини до ширини ( до 7:1). Вітрильне озброєння складалося із прямих і косих вітрил. Число щогл: 3–7. У російському військовому флоті були тільки трищоглові гвинтові кліпера

Корабель – вітрильне військове судно, несло 3 щогли із прямими вітрилами. Кораблі з XVII по середину XIX століття були основною силою военно морських флотів. Вони озброювалися від 50 до 100, а в XIX в. до 130 знаряддями великого й середнього калібру, які розташовувалися на одній трьох закритих палубах (деках) і на відкритій палубі. У російському флоті до початку царювання Катерини II максимальний калібр був 36 фунтів (172 мм) для гармат і 1 пуд (196 мм) для єдинорогів. Мінімальним калібром були 8– або 6 фунтові пушки. Пушки менших калібрів і Кугорновы мортири в рахунок не йшли, їх установлювали в різних місцях корабля в міру необхідності або переставляли шлюпки й барказы корабля. Із середини XIX в. повелося кораблем називати будь-яке велике судно. А на початку XX в., після появи «Дредноута» броненосці дредноутного типу й старі броненосці були перекласифіковані в лінійні кораблі

Корвет – з кінця XVIII в. військове трищоглове вітрильне судно з повним фрегатским вітрильним озброєнням. Корвет озброювався 20–38 пушками малого й середнього калібру. Від фрегатів корвети відрізнялися меншими розмірами. Після Кримської війни в складі російського флоту зявилися гвинтові корвети, збройні 60 фунтовими гладкостовбурними або 6 дюймовими нарізними пушками

Мелекса – невелике вантажне судно

Мінний катер – в 1877–1920 рр. – паровий або моторний катер водотоннажністю від 5 до 70 т, збройний одним торпедним (мінним) апаратом

Міноносець – в 1880–1920 рр. корабель, призначений для виробництва торпедних атак. Водотоннажність від 80 до 1500 т. Число торпедних апаратів: від 1 до 12. Міноносці водотоннажністю понад 300 т у Першу світову війну часто йменувалися ескадрені міноносцями

Пакетбот – від англійського «поштове судно». Призначене для посыльной служби, перевезення пошти й пасажирів. Для самооборони пакетботи мали до 16 гармат малого калібру

Пинк – торговельне судно, яке в Середземному море часто називали барк. Пинк ніс звичайно 3 щогли з косими, рідше прямими вітрилами. Характерна відмінність – нахил крайніх щогл убік носа (фок щогла) і корми (бізань щогла).

Полакра (полака) – особливий середземноморський тип трищоглових судів, використовувалися в основному як торговельні судна, але при необхідності переобладналися в бойові. Вітрильне озброєння їх варіювало досить широко, зустрічалися й «латинські», і прямі вітрила

Репетичное судно – судно, призначене для ретрансляції флажных або світлових сигналів між судами ескадри

Фелюка (фелюга) – невелике парусно гребне судно. Звичайно торговельне, але зустрічалися й збройні фелюки.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Июль 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика