На главную

Це дозволило бігти значної частини обложених

Це дозволило бігти значної частини обложених. За наказом Івана III із Хлыновым зробили, як раніше з Новгородом: більша частина жителів була перевезена в московські міста, замість них оселені жителі московських міст, а головних «крамольників» стратили

1 вересня повезли полонене населення Хлынова в московські межі. Великий князь велів їх розселити в Боровске, Олексиному й Кременце, де їм були дані садиби й землі, торговельних же людей оселили Вдмитрове.

Частина вятчан була розміщена навіть у підмосковній слободі: нинішнє московське село Хлыново свідчить про це поселенні

А куди подіялися хлыновцы, яким удалося бігти від московських воєвод? Бігли на північ – у Заполярье або « за Камінь», тобто за Уральський хребет? Навряд чи – місця дикі й необжиті. Залишався єдиний шлях – по Камі на Середню Волгу. І отут ми підходимо уводити, увести до ладу досить цікавому питанню – звідки узялися донські й волзькі козаки?

Походження донських козаків давно добре описане радянськими істориками: селяни південних губерній, рятуючись від непосильного гніту поміщиків, бігли на Дон. Так дійсно було при царі Петрові, при Олексію Михайловичі. А як міг селянин, нехай навіть сотня селян, бігти на Дон при Івану IV або Василеві III? Адже в XV – початку XVII століть південніше Белева, Одоева, Тули й Рязані починався Дикий степ, а від Тули до Нижнього Дону понад 750 кілометри! Що є, що пити і як уберегтися від татарської кіннот?

Що ж стосується волзького козацтва, то створюється враження, що його виникнення взагалі не цікавило наших істориків. Але ж Іван IV, побравши Казань, уже через рік послав загони вниз по Волзі для боротьби сказаками.

Великий знавець історії XV-XVII століть Руслан Скрынников пише: «Після заняття Казані московські влади повідомили володарів Ногайской Орди князів Юсуфа й Ізмаїла, що мають намір припинити розбійний напади волзьких козаків і забезпечити вільний шлях з Росії в Орду. Посол Н.Бровцын заявив ногайцам: “А які козаки на Волзі гостей ваших грабували й били, і ми тих козаків перед вашими посли веліли казнити, а які вперед учнут на Волзі стояти й послам і гостем хоробро робити, а ми тих також вели стратити”».

Відразу сказане й про волзьких козаків: «В 1556 г. воєвода Л. Мансуров біг від татар у козачу станицю Зимьево. В 1569 г. царський посланник С. Мальцев бачив два козачі містечка на Волзі “добрі блиско” до Переволоку…

У травні 1572 г. загін в 150 козаків напав на англійський корабель, який вертався з подорожі в Персію й стояв на якорі біля устя Волги. Англійці, за їхніми словами, убили й ранили майже третина людей, що напали на них, але відбити їхній лютий натиск так і не змогли. Капітан і команда здали корабель із вантажем і були відпущені в Астрахань. Царські воєводи наздогнали й розгромили загін “злодійських” козаків. Багато з тих, хто брав участь у нападі на англійців, поплатилися життям».

Але Скрынников лише констатує факт наявності козаків на Волзі в середині XVI століття. Ні в нього, ні в інших істориків немає й припущення про те, що волзькі козаки мали тюркське походження

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика