На главную

Росіяни пірати…

Росіяни пірати

Введення

Перші праці по історії піратства зявилися ще в античності. Піратів проклинали й одночасно захоплювалися ними. А, властиво, хто такі пірати?

Історія показує, що границя між діями піратів і військових флотів провідних держав більш ніж розпливчаста. Відповідно писаним і неписаним морським законам військове або корсарське судно, потопивши торговельний корабель, було зобовязано прийняти до себе на борт команду й пасажирів. Інакше судно оголошувалося піратським, а командир і його екіпаж підлягали військовому суду. На початку XX століття ця норма права стала анахронізмом – ні підводний човен, ні торпедний катер, ні тим більше літак, потопивши торговельне судно, фізично не могли врятувати людей

Трохи спрощуючи ситуацію, можна сказати, що военно морське право придумали англійці, щоб звязувати руки супротивникові, а самим творити цілковиту сваволю. Приміром, англійці в 1854 г. бомбардували з моря мирне купецьке місто Одесу, де із самої підстави міста не було ніяких військових обєктів

А коли в 1914–1915 рр. німецькі лінійні крейсери обстріляли промислові центри в Англії, британський уряд і преса стали йменувати німецькі судна «піратами» і «дітовбивцями».

Звернемося до XVIII тому «Військової енциклопедії», виданому в Петрограді в 1915 р. Там говориться: «Піратство–морський розбій, чинимый частками особами, по частці почину й з корисливою метою, проти чужої власності». А через шістдесят років у Великій радянській енциклопедії наведене більш широке формулювання піратства: «Незаконне захоплення, пограбування або затоплення торговельних або інших цивільних судів, чинене у відкритому морі приватновласницькими або державними судами». Причому головний упор у БСЭ робиться саме на державні судна. Так, єдині приклади, наведені в статті, – це захоплення радянських судів кораблями франкістів у ході цивільної війни в Іспанії й гоминьдановскими кораблями в 1954 р.

У Першу й Другу світові війни Англія й США вважали піратськими будь-які дії німецьких кораблів проти торговельних судів

Усі радянські довідкові видання приводять приклади піратства тільки в закордонних країнах. «Військова енциклопедія» 1915 року теж говорить в основному про закордонних піратів, у тому числі про походи норманнов, але тільки в Західній Європі. Вітчизняних піратів стосується лише одна фраза: «Турки не без підстави обвинувачували Росію в заохоченні морського розбою Донських і Дніпровських козаків. Піратство козаків було припинено при Катерині II».

Далі випливає: «Мистецтву мореплавання піратство надало більші послуги. Пірати були в багатьох випадках його піонерами, наважуючись відправлятися в такі моря, куди ще не зважувалися йти торговельні судна. У техніку суднобудування й особливо оснащення вони також ішли нерідко поперед свого часу, тому що успіх ризикованого ремесла залежав найбільше від швидкості ходу й гарного керування судами. Грецькі міфи недарма обожнюють піратів Середземного моря, приписуючи їм вищу культуру, корисні винаходи, підстави різних міст і колоній. Такі ж плідні наслідки мало піратство норманнов, що відкрили в IХ-X вв.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Ноябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика