На главную

Гренландію й Америку…

Гренландію й Америку південні узбережжя, що колонізували західні й, Європи, принесших і нам початку більш високої культури».

Я ж буду вважати піратством розбій на море й у прибережних областях, зроблений без санкції свого уряду, а також дії урядових судів, які різко порушували статті існуючого на той момент морського права

А скільки шуму було в США із приводу порушення німецькими підводними човнами правил ведення війни в 1914–1918 рр. і 1939–1945 рр.! Самі янкі з 1942 р. застосовували тактикові скидання з торпедних катерів і есмінців глибинних бомб поблизу потопаючих японських судів, щоб настільки «гуманним» способом полегшити страждання моряків, оказавшихся вводе.

Перший британський лорд Адміралтейства адмірал Джон Фишер писав у своїх мемуарах: «На першій мирній конференції в Гаазі в 1899 г., коли я був британським делегатом, городили жахливу нісенітницю про правила ведення війни. Війна не має правил… Суть війни – насильство. Самообмеження у війні – ідіотизм. Бий першим, бий сильніше, бий без перепочинку».

Із приводу початку Русско японської війни той же лорд писав своєму приятелеві Вільяму Мэю: «На війні все дозволене! Бити в живіт або ще куди! Кращим оголошенням війни буде затоплення ворожого флоту! Це перше, що потрібно знати про війну».

Багато британських аристократів мають серед предків страшенних піратів, і ніхто не соромиться споріднення сними.

У Росії молодь в XIX і XX століттях зачитувалася романами про піратів Роберта Стивенсона, Жуля Верна, Рафаеля Сабатини й багатьох інших. Не відставали й наші автори. Я в десять років буквально «проковтнув» роман Р. Штильмарка й В. Василевського «Спадкоємець із Калькутти». А хто зі старшого покоління не співав у багаття: «Бється по вітру “веселий Роджер”… У флибустьерском далекому синьому морі бригантина піднімає вітрила…»? Та й нинішнє покоління в захваті від розкішних фільмів зі спецэффектами типу «Пірати Карибського моря». Величезними тиражами розходяться компютерні ігри спиратами.

Усі сюжети книг, фільмів і ігор навіяні історіями про західних піратів – англійських, американскихи, французьких, голландських («морських гёзах») і т.д. Подивитеся сайт «Веселий Роджер» і не знайдете там ні слова про російських піратів. Як в 1990 році сказала одна мудра дама: «А в нас сексу немає!» У нашої военно морської історії є тільки благовидні адмірали, обвішані орденами

Я захопився военно морською історією ще в четвертому класі. Уже тоді дивитися на картинки з адміралами й читати про їхні чесноти мені було нудне. Я з дитинства не міг зрозуміти, як можна на святах розспівувати: «Самі підірвали “Кореєць”, нами потоплений “Варяг”». Звичайно, треба знати не тільки перемоги, але й поразки свого флоту й вчитися на них. Але співати пісні про самотопи капітанах і адміралах, ставити памятники затопленим кораблям?..

Пізніше, займаючись історичними вишукуваннями, я виявив, що за всіх часів на Русі не переводилися молодці, що воювали не числом, а вмінням, всупереч усім законам стратегії й тактики. Вони не давали спуску ворогам Русі й при цьому, ніде правди діти, любили золото, вино й гарних дівиць. І я розвязав спробувати розповісти про російських піратів – умілих і відважних бійцях

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика