На главную

Після того як він провів…

Після того як він провів чимало безсонних ночей у роздумах, а Ігор розоряв усе узбережжя, Романа повідомили, що в нього є тільки 15 напівполаманих хелан дий (тип галери. – А.Ш. ), кинутих їхніми власниками внаслідок їхньої старості. Довідавшись про це, він велів призвати до себе калафатов, тобто корабельних тесль, і сказав їм: “Поспішите й без зволікання підготуйте, що залишилися хеландии, а вогнеметні машини поставте не тільки на носі, але й на кормі, а поверх того – навіть по бортах”. Коли хеландии за його наказом були в такий спосіб підготовлені, він посадив на них опытнейших чоловіків і наказав їм рушити проти кораблів Ігоря. Нарешті вони прибутки. Углядівши їх, що розташувалися в море, король Ігор повелів своєму війську не вбивати їх, а побрати живими. І тоді милосердний і жалісливий Господь, який побажав не просто захистити, що почитають Його, що поклоняються, що й моляться Йому, але й даровать їм перемогу, [зробив так, що] море стало спокійним і вільним від вітрів – інакше грекам було б незручно стріляти вогнем. Отже, розташувавшись посередині російського [флоту], вони прийнялися метати навколо себе вогонь. Побачивши таке, росіяни відразу стали кидатися з кораблів у море, воліючи втопити у хвилях, ніж згоріти в полумї. Інші, обтяжені панцирами й шоломами, ішли на дно, і їх більше не бачили, деякі, що ж трималися на плаву згоряли навіть посередині морських хвиль. У той день не вцілів ніхто, крім спасшихся втечею на берег. Однак кораблі росіян, будучи невеликими, відійшли на мілководдя, чого не змогли зробити грецькі хеландии із за своєї глибокої посадки. Після цього Ігор у великому сумятті пішов восвояси; переможні ж греки, радіючи, повернулися в Константинополь, ведучи із собою багатьох, що залишилися в живі (росіян полонених. – А.Ш. ), яких Роман повелів усіх обезглавити в присутності мого вітчима (ще один можливий інформатор Лиудпранда) короля Хуго (король Італії в 926– 947 рр.)».

Отут треба сказати кілька слів про візантійських і російських судах, а також про знаменитий «грецький вогонь».

Росіяни спочатку плавали на човнах, видовбаних з одного цільного великого дерева, з набитими по бортах веслами. Греки їх називали моноксило. Однак грецькі автори, щоб принизити «варварів», затверджували, що весь їхній флот полягав винятково з однодревок. Насправді в словян і скандинавів в X–XI століттях були кільові й плоскодонні судна, побудовані з дощок. Це підтверджується й рядом археологічних розкопок. Так, в 70 х роках XX століття в Старій Ладозі в археологічному шарі початку X століття був виявлений фрагмент борту плоскодонного судна довжиною 14,3 м, що полягав із трьох дощок, скріплених шпангоутами. Ще більш великі кораблі вікінгів (варягів) знайдені західними археологами. Так, у районі Усеберга знайдене судно, побудоване в 815- 820 рр. Воно мало 30 весел, довжину 21,4 м, найбільшу ширину 5,1 м. Висота від підстави кіля до поручнів посередині судна становила 1,58 м. На кожній стороні було по 15 бортових дощок. Штевні задерті високо й закручені в гарні спіралі, а загострені кінці штевнів і верхні бортові дошки прикрашені звіриною орнаментикою

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Июль 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика