На главную

Отут нам на допомогу приходять дві візантійські хроніки X століття

Отут нам на допомогу приходять дві візантійські хроніки X століття. От витримки із хроніки Продовжувача Феофана:

«Одинадцятого червня чотирнадцятого індикту [941 г.] на десятьох тисячах судів приплили до Константинополя роси… Проти них з усіма дромонами й трієрами, які тільки виявилися в місті, був відправлений патри кий. Він спорядив і упорядкував флот, зміцнив себе постом і сльозами й приготувався боротися з росами. Коли роси наблизилися й підійшли до Фаросу4, патрикий, що розташувався у входу в Евксинский понт, зненацька напав на них на Иероне. Першим вышедший на своєму дромоне патрикий розсіяв лад кораблів росов, безліч їх спалил вогнем, інші ж примусив втекти. Вышедшие слідом за ним інші дромоны й трієри довершили розгром, багато кораблів потопили разом з командою, багатьох убили, а ще більше побрали живими. Уцілілі поплили до східного берега, до Сгоре. І посланий був тоді по суші їм наперехват зі стратигів патрикий Варда Фока з вершниками й добірними воїнами. Роси відправили було у Вифинию неабиякий загін, щоб запастися провіантом і всім необхідним, але Варда Фока цей загін наздогнав, розбив наголову, примусив втекти й убив його воїнів. Прийшов туди на чолі всього східного війська й умнейший доместик схол Іоанн Куркуас, який, зявляючись те там, те тут, чимало вбив, що відірвалися від своїх ворогів, і відступили роси в страху перед його натиском, не насмілюючись більше залишати свої судна й робити вилазки. Багато злодіянь зробили роси до підходу ромейского війська: зрадили вогню узбережжя Стіна ( тобто Босфору), а з полонених одних розпинали на хресті, інших забивали в землю, третіх ставили мішенями й розстрілювали з луків. Полоненим же зі священникового стану вони звязали за спиною руки й вганяли їм у голову залізні цвяхи. Чимало вони спалили й святих храмів. Однак насувалася зима, у русов кінчалося продовольство, вони боялися наступаючого війська доместику схола Куркуаса, його розуму й кмітливості, не менше побоювалися й морських боїв і митецьких маневрів патрикия Феофана й тому розвязали повернутися додому. Намагаючись пройти непомітно для флоту, вони у вересні пятнадцятого індикту вночі пустилися в плавання до фракийскому бережу, але були зустрінуті згаданим патрикием Феофаном і не вміли укритися від його невсипущої й доблесної душі. Негайно ж завязується другий бій. І безліч кораблів пустив на дно, і багатьох русов убив згаданий чоловік. Лише деяким удалося урятуватися на своїх судах, підійти до узбережжя Кили й бігти з настанням ночі. Патрикий же Феофан, що повернувся з перемогою й великими трофеями, був прийнятий із честю й пишнотою й ушанований саном паракимомена».

Не менш цікавий і розповідь єпископа Кремонского (місто Кремона перебував в Італії біля Мантуи) Лиуд пранда посла, що прибув у якості, у Константинополь в 949 г. Сам він не застав росіян, але склав опис по розповідях очевидців:

«Королем цього народу був [хтось] по імені Ігор [Inger], який, зібравши тисячу й навіть більш того кораблів, зявився до Константинополя. Імператор Роман (Роман I Лакапин. – А.Ш. ), услыхав про це, терзався роздумами, тому що весь флот його відправлений проти сарацинів і на захист островів

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика