На главную

Приводять різні причини відходу россов

Приводять різні причини відходу россов. По одній з них до Константинополя форсованим маршем підійшов імператор Михайло з більшим військом, яке раніше направлялося для війни з арабами. За іншою версією, вибухнула страшна бура, що неабияк порвала суду россов. Нарешті, за третьою версією, византийцы й россы уклали мир, і останні, одержавши солідні відкупні, відправилися домийся

Згідно з росіянином і візантійським джерелам, Аскольд і частина його дружини хрестилися, причому Аскольд одержав християнське імя Микола. У російських літописах утримуються лише уривчасті відомості про діяльність Аскольда. Так, в 872 г. «убиен був від болгар син Аскольдов». В 875 г. «Оскольд [Аскольд] избиша безліч печеніг». В 875 г. «ходив Оскольд на кривичів3 і тих перемігши…»

Червневим днем 862 г. до Києва з півночі підійшов караван тур з купцями русами. Вони причалили до берега, і почався торг. Князь Аскольд (а по літопису, природно, Аскольд і Дир) з невеликою свитою вийшов подивитися на товари й довідатися новини. Раптово з тур вискочили варяги. Після короткої сутички Аскольд (разом зі своєю «тінню») був убитий

Здивовані городяни довідалися, що перед ними не купці, а дружина русов на чолі з воєводою Олегом, який доводився яким те родичем Рюрику й привіз із собою з Новгорода Ігоря – малолітнього сина Рюрика.

Згідно з літописом, Олег нібито сказав київським князям: «Ви не князі, не роду князівського, а я роду князівського, – і, указуючи на винесеного в цей час із тури Ігоря, додав: – От син Рюриков».

Олег із честю поховав князя Аскольда. У літописах і билинах є згадування про «аскольдовой могилі», при цьому про «дировой могилі» ніяких відомостей ні.

Про правління Олега відомо дуже мало. Він зробив кілька походів на словянські племена. Де силою, де погрозами він змусив їх платити данина Києву. Почав він в 883 г. із древлян, на наступний рік пішов на жителів півночі, потім майже двадцять років пішло на скорення дулібів, хорватів і тиверців, але кривичів скорити не вдалося

Князь Олег увійшов у нашу історію знаменитим походом на Царьград (Константинополь), у який в 907 г., залишивши Ігоря в Києву, він відправився. Кінні воїни рушили берегом, а більшість ратників – на судах. Згідно з росіянкою літописи, в Олега було 2000 судів, на кожному з яких розміщалося по 40 людей. Таким чином, тільки морем ішла восьмидесятитысячная рать. Це, природно, багаторазове перебільшення літописця, але безперечно, що число ратників було дуже велике

Коли в Босфор увійшли сотні російських судів, греки «замкоша суд», тобто перекрили вхід у затоку Золотий Ріг у Константинополі боновими загородженнями, що полягали з колод і ланцюгів. Олег витягся свої судна на берег, поставив на ковзанки й, користуючись попутним вітром, рушив до столиці, розпустивши вітрила. Доцільність цієї операції представляється сумнівної. Князеві значно простіше було залишити свої кораблі на березі, а не тягти їх під стіни столиці й позбавляти себе можливості швидкого відходу при зміні ситуації на користь греків, наприклад, при підході великої армії з південних провінцій Візантії, як під час походу 860 г.

У ході нетривалої облоги

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика