На главную

Не платила данина татарам. На жаль…

Не платила данина татарам. На жаль, це справедливо лише відносно Золотої Орди, а от Кримському ханству довелося платити данина аж до вступу на престол Катерини II. Інше питання, що великі князі й царі соромилися говорити про данину й називали її поминками, тобто подарунками Гиреям. За першу половину XVII століття на ці поминки було витрачено з московської скарбниці близько мільйона рублів, тобто в середньому по 26 тисяч рублів у рік. Гроші по тем часам величезні – на них можна було побудувати чотири нові міста. Які вже отут подарунки!

Але й данина не рятувала Русь від татарських набігів. Західні історики ввели термін «бахчисарайський аукціон». Справа в тому, що якщо ляхи платили більше, татарська кінноти в це літо йшла на Русь, якщо платили більше москалі, те вже горіли польські й малороссийские городки й села

чи Треба говорити, що піратство козаків на суші й на море зявилося лише природньою реакцією на дикі звірства турків і татар. Адже навіть наприкінці XIX століття в старих на півдні України найстрашнішою лайкою було: «Щоб тебе кримська шабля посікла…»

Говорячи про запорізьких козаків, слід сказати й про їхню національність – вони зараз стали козирною картою київських і львівських націоналістів

В XX столітті й радянські, і націоналістичні історики спотворили історію козацтва. Перші доводили, що дії козаків були винятково елементом класової боротьби селян проти феодалів, а другі затверджували, що як запорізькі, так і реєстрові козаки являли собою особливий клас українського народу, який боровся за національну незалежність «вільною України» у границях 1991 року

Як бачимо, мети були різні, а міфологію вони створювали приблизно однакову

Помічу, що й зараз яке хто намагається оголосити донських козаків особливим народом. З тим же успіхом можна оголосити народом і поморів і зажадати для них державного суверенітету. Але насправді в XV–XVIII століттях запорізькі козаки самі вважали себе росіянами, говорили й писали по русски з невеликими вкрапленнями місцевих виражень, тобто можна говорити про діалект запорожців. Якщо зрівняти справжні запорізькі грамоти XVI–XVII століть, то вони куди ближче до сучасної російської мови, ніж до українського зразка 2006 року. Запорізькі козаки часто ходили на Дон, а донські – на Дніпро, і ніхто нікого не вважав іноземцями

Створення Запорізької Січі ряд істориків приписують черкаському й канівському старості Євстафію Дашкевичеві. По переказу, він народився в 1455 г. у місті Овруч у родині обивателя. Він вибрав військову карєру й став відомим кондотьером. Наприкінці XV століття Євстафій зробив на службу до великого князя московському Івану III. В 1508 г. був посланий Василем III воювати з поляками. Пізніше зробив на службу до короля Сигізмунду I. В 1526 м. Дашкевич разом із запорізькими козаками спустошує Крим і атакує турецьку міцність Очаків із суши й моря. Очаків був розграбований і спалений козаками

Турки намагалися закрити для козаків устя Дніпра й Дону. На Доні вони побудували міцність Азов, а в Днепро Бугском лимані – Очаків. Крім того, вище по Дніпрові й Дону були побудовані малі фортеці Кызы Кермен, Тавань і Аслан. Однак це не зупинило козаків

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика