На главную

Вибух виявився сильніше, чим…

Вибух виявився сильніше, чим розраховували, стіни й вежа звалилися, але при цьому загинуло кілька козаків, включаючи Ружинского.

Через кілька років після Ружинского в море на чайках вийшов отаман Демян Скалозуб з пятьма тисячами козаків. Козаки зуміли потай пройти повз Іслам Кермена й Очакова. Потім флотилія розділилася – частина козаків на чолі з військовим писарем Богуславцем напала на Кафу, а інша, очолювана Скалозубом, пішла до Керчі. У Керченській протоці козацькі чайки зіштовхнулися з турецькими галерами й були розбиті, Скалозуб потрапив у полон і був уморений голодом у Стамбулі. Богуславец також виявився в полоні, але, за деяким даними, дружина турецького паші Семира звільнила писаря й бігла разом з ним на Україну. Повернувшись додому, Богуславец хрестив свою рятівницю й одружився на ній

Улітку 1588 г. флотилія чайок з 1500 козаками ограбувала узбережжя Криму між Гезлевом і Перекопом. У тому місці із за мілководдя чайки були практично недосяжні для османських кораблів

Наступним летом отаман Захар Кваша з 800 запорожцями знову зявився в Гезлеве. У море їм удалося захопити великий турецький корабель. Використовуючи цей корабель, козаки захопили Гезлев. У самий розпал грабежу на них напав загін татар на чолі з Фети Гиреем. Під час бою 30 козаків потрапили в полон, сам Кваша був убитий, іншим же вдалося піти на чайках у море. Однак козаки, розпаленілі грабежем і розсерджені невдалим боєм, і не думали вертатися додому. Частина їх пішла грабувати Бєлгород, а інші відправилися навколо Криму до Азова, де їх посміхнулася удача – козаки захопили бухарський караван і побрали в полон 300 людей

Кілька слів варто сказати й про піратські суди – чайках. Французький інженер Боплан, що побував у запорожців, так описав їх: «Човен будується за два тижні. Основою служить вербовий або липовий челн довжиною в 45 футів (13,7 м), на нього набивають із дощок борты так, що виходить човен в 60 футів (18,3 м) довжини, 10–12 футів (3–3,7 м) ширини й такої ж глибини. Колом челн оточується валиком із щільно й міцно привязаних пучків очерету. Потім улаштовують два керма, позаду й попереду, ставлять щоглу для вітрила й з кожної сторони по 10–12 весел. Палуби в човні ні, і при хвилюванні вона вся наповнюється водою, але згаданий очеретяний валик не дає їй тонути. Таких човнів протягом двох трьох тижнів 5–6 тисяч козаків можуть виготовити від 80 до 100.

У кожний човен сідає 50–70 людина. На бортах човна зміцнюються 4-6 невеликих гармат. У кожному човні квадрант ( для визначення напрямку шляхи). У бочках провіант – сухарі, пшоно, борошно. Спорядившись таким чином, пливуть по Дніпрові; спереду отаман із прапором на щоглі. Човна йдуть так тісно, що майже стосуються одна інший

В устя Дніпра звичайно тримають свої галери турки, щоб не пропустити козаків, але останні вибирають темну ніч під час молодика й прокрадаються через очеретяні зарості. Якщо турки помітять їх, починається переполох по всіх землях, до самого Константинополя; султан розсилає гінців по прибережних місцевостях, застерігаючи населення, але це допомагає мало, тому що через 36-40 годин козаки виявляються вже в Анатолію (на малоазіатському узбережжі).

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Июль 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика