На главную

Би їх скрізь і смертю вморили без пощади»

Би їх скрізь і смертю вморили без пощади».

Увесь червень 1668 г. козаки провели на узбережжя між Дербентом і Баку, однак ні однієї міцності їм побрати не вдалося. Разинцы обійшли Дербент, Шемаху й Баку. У липні козаки дійшли до Гилянского затоки й почали грабувати багату область Мазандеран. Від успіхів в отамана закружилася голова, і він повів своє воїнства на велике місто Решт. Але отут козаки нарвалися на військо місцевого губернатора Будар хана. Як пізніше показали свідки – астраханські купці Микита Мусорин і Таршка Павлов: «Ті злодійські козаки приїхали під шахів же місто Ряш і стали стругами в берега. І ряшский де хан вислав проти них шаховых служивих людей з боєм, і ті де шаховы люди їх, злодійських козаків, побили з 400 людей. А отаман де Стенька Разін з товариші говорили шаховым служивим людям, що вони прагнуть бути в шаха у вічному холопстві, і вони б з ними не билися».

Дійсно, Степан Тимофійович діяв класично, по «варязькому рецепту» – одержавши відсіч, наймався кондотьером на службу

Будар хан погодився, але зажадав, щоб козаки здали персам усі свої струги й пушки, а їм у свою чергу буде дозволено відправити посланців в Исфагань до шаха, який і повинен був розвязати долю разинцев. А поки суд так справа, пять днів козаки торгували й пиячили в Реште. Згідно з переказом, Степан Тимофійович, будучи сильно в хмелі, затіяв бійку з городянами, яка переросла у великий бій. Із труднощами козаки пробилися до моря й відбили в перської варти власні струги. Вийшовши в море, Разін наказав іти уздовж узбережжя на схід, а потім висадитися на пустельному бережуся

А шах Аббас II спочатку милостиво прийняв російських посланців, але отут нарешті прибув полковник Пальмар, і шах зрозумів, з ким він має справу. Негайно разинских посланців закували в кайдани, а воєводі Мехмету було наказано з більшим військом іти на козаків

Привівши в порядок розбите воїнства, Стенька знову рушив на схід і раптово напав на невелике місто Фарабат. Він розташовувався приблизно в 400 км на схід Решта, і місцеві жителі слыхом не слыхивали про Разіна. Місто було розграбовано й спалений. Потім Разін рушив до розташованого неподалік міста Астрабаду, який осяглася доля Фарабата.

Зиму 1668– 1669 рр. разинские козаки провели на півострові Миян Кале між Фарабатом і Астрабадом. Полонені перси побудували деревяні будинки для житла, а також звели земляний вал на перешийку, що зєднує півострів з материком, і козаки поставили там пушки

Узимку й провесною разинцы періодично робили нальоти на туркменські селища на юго східному бережу Каспію. В одній із сутичок з туркменами був убитий Сережа Кривій

Розоривши туркменське узбережжя, Разін у травні 1669 г. рушив на захід – у Гилянский затока. Традиційно пограбувавши узбережжя, Разін відправився північніше й улаштував собі базу на Свинячому острові недалеко від Баку

У липні 1669 г. до Свинячого острова підійшов перський флот під початком Менеды хана. Флот – це сказане занадто голосно: у персів було 50 плоскодонних човнів сандалів

Бій у Свинячого острова добре описане в повідомленні секретаря шведського посольства в Персії Кемпфера: «Козаки вискочили на декількох стругах із за острови й

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика