На главную

Татари були розбиті, козаки захопили дві пушки

Татари були розбиті, козаки захопили дві пушки. Хан біг з Бахчисарая. Але козаки по неясних причинах пішли назад, розграбувавши на прощання Инкерман.

Козацькі походи серйозно послабили військовий і економічний потенціал кримських ханів, та й самої Туреччини. Тому Москва із часів Івана Грозного допомагала донським і запорізьким козакам, посилаючи їм гроші, зброя й продовольство. Особливо козаки цінували порох і гармати. Інше питання, що робилося це з перебоями й не задовольняло потреби козаків

Серйозний збиток взаєминам козаків і Московської держави наносило нерозуміння російськими царями, починаючи з Івана Грозного, суті Кримського ханства. Царі плутали Крим з Австрією, Швецією або Данією, посилали посольства, намагалися містити договори в надії одержати мир на південних рубежах. Усі ці плани провалювалися, татари всупереч усім договорам знову й знову нападали на Русь. Після чергового набігу в Крим з поминками тяглися московські посли. При цьому в якості розмінної монети на «бахчисарайському аукціоні» царські дипломати використовували козаків. Козаки зібралися в похід, і раптом з Москви грамота – сидіти сумирно, навіть якщо татари нападуть, відповідних набігів не робити. В окремих випадках козаки терпіли, слухалися Москву, а в більшості випадків – немає. У відповідь Москва припиняла поставки грошей і зброї й забороняла купцям торгувати із Січчю або Доном, тобто попросту вводила блокаду. Доходило до збройних конфліктів козаків і царських військ на радість басурманам. Гарним прикладом непослідовної політики Москви стало знамените «Азовське сидіння».

На початку 30 х років XVII століття з Москви на Дон прийшло чимало грамот з вимогою «не задирати» турків, на морі не ходити, містам Азову й Кафе «дурного не лагодити». Донцы гарчали й терпіли. Запорожці ж до цього часу не мали майже ніяких звязків з Москвою, і в 1634 г. гетьман Війська Запорізького Сулима вийшов по Дніпрові в Чорне море, а далі через Керченську протоку пройшов в Азовське море й осадив Азов. До запорожців в ініціативному порядку підійшло кілька сотень донцов з пушками. Облога міцності тривала два тижні й була знята із за раптового нападу ногайских татар

У березні 1637 г. чотири тисячі запорожців під початком Михайла Татаринова прийшли на Дон. До них приєдналося три тисячі донцов, і вони разом рушили до Азова. Частина козаків плила на стругах, а кінноти йшла берегом. 24 квітня козаки осадили Азів

Азов являв собою сильну міцність, а в козаків не було облогової артилерії. Але серед козаків виявився добре знаючий облогова справа німець, при переході в православя Іван, що прийняв імя. До речі, серед запорожців і донцов зустрічалися німці, французи й представники інших європейських країн. Правда, щоб вступити в товариство, їм доводилося ухвалювати православя. Німець Іван підвів підкоп під стіни Азова. В «Повісті про узяття Азова» говорилося: «У день неділі, у четвертій годині дні (приблизно о пятій годині ранку) місяця червня по 18 день той майстер Іван по велінню отаманів і козаків у підкопі порох запалив. І ту градную стіну вирвало й багатьох бусурманов за гради з камением метало. І бысть аки молниа велика від того порохового диму».

Донцы й запорожці пішли на штурм

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Декабрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031
    Яндекс.Метрика