На главную

Після Сирко сам підїхав к…

Після Сирко сам підїхав до місця бойні й сказав: « Вибачте нас, брати, а самі спите отут до Страшного суду Господня, замість того щоб розмножуватися вам у Криму, між бусурманами на наші християнські молодецькі голови й на свою вічну без прощення погибель».

Щоб більше не вертатися до питання про невільників, скажу, що запорожці захоплювали на порядок менше полонених, чому кримські татари. При цьому бранців, особливо жінок, не продавали в інші країни, як у Криму. Бранки ставали рабинями, наложницями й навіть дружинами козаків. У самій Січі дійсно жінок не було. Поруч у поманках (селищах) жили тисячі козаків, а запорізькі старшини володіли більшими маєтками в Малоросії. Полонені тюркського походження суттєво змінили етнічний склад у Малоросії. Севастопольські історики Л.Т. Артеменко й Е.В. Веникеев писали: «Особливо цінувалися молоді дівчата й жінки – як, втім, і скрізь на світі. Їхнім охоче брали для домашньої роботи. І траплялося, що туркені й татарки ставали дружинами українців і поляків. І бігали потім по українських селах чорнобриві хлопчики й дівчинки, блискаючи східними глазенками. У наш час важко й представити, що коли те українці були пшеничноволосы й блакитноокі».14 Зате саме «самостійники» з «почуттям глибокого задоволення» називають росіян нащадками угрофиннов і татар

Похід росіян і калмиків на Крим привів у сказ султана Мехмеда IV. І от за порадою Ахмета Кепрюлю султан восени 1675 г. послав у Крим з Константинополя на кораблях 15 тисяч добірних стамбульських яничарів і велів кримському ханові Эльхадж Селимо Гирею з усією кримською ордою з настанням зими перебити всіх запорожців, а саму Січ розорити до підстави

Кримський хан розвязав розправитися із запорожцями на святках Різдва Господня, коли все запорізьке військо гарне гуляло й міцно випивало. Происшедшее далі досить колоритно описане в Д.І. Яворницкого, який користувався свідченнями очевидців: «… як скоро тодішня зима, через майстерство сильних морозів своїх, замурувала дніпровські глибини й річки польові твердими льодами й приодела достатніми снігами, тоді кримський хан той же година наказала сорока тисячам кримської орди бути готовими для військового походу, а пятнадцяти тисячам яничарів велів дати коней, не повідомляючи нікому, куди саме він поведе їх у похід. Коли скінчився Філіппов пост, тоді сам хан, знявшись із Криму з усім названим військом своїм, пів у напрямі до запорізької Сичи, намагаючись триматися в декількох милях від берега Дніпра, щоб не бути поміченим запорожцями, що зимували по дніпровських островах і гілкам, і щоб усе військо запорізьке низове яким нибудь способом не довідалося про той. На третю або четверту ніч Різдва Христова, у саму північ, хан, наблизившись до Сичи, захопив сичевую стражу, що стояла у версті або у двох верстах від Сичи на відомому місці, і від цієї варти довідався, що військо пяне спить безтурботно по куренях і що іншої варти немає ні близько, ні в самої Сичи; хан дуже обрадувався цьому й зараз же, вибравши найкращого з пійманих сторожових і пообіцявши йому волю й більшу нагороду, наказав йому провести піхотних яничарів усередину запорізької Сичи через ту

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Ноябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика