На главную

Та й Мустафа III і його…

Та й Мустафа III і його міністри довго сміялися, коли французький посол припустив, що росіяни кораблі можуть виявитися в Середземному море. Навіть із погляду сучасної військової морської стратегії дії ескадри без операційних баз – цілковите марення. Війну 1768– 1774 рр. Росія вела без союзників. Де будуть базуватися й ремонтуватися російські кораблі? Хто буде постачати ескадру продовольством? Де будуть лікуватися поранені й хворі?

Катерина не боялася ризику, але ніколи не пускалася в авантюри. На що ж вона сподівалася цього разу? На піратів!

Так, так! На піратів і сухопутних розбійників. А кого жолоблять ці слова, нехай називають їхніми повстанцями, борцями за волю й т.п.

У липні 1762 г. у Росії відбувся не черговий двірський переворот, а революція розумів. До влади прийшли люди з більш високим рівнем мислення

Вступивши на престол, Катерина ні на секунду не сумнівалася, що рано або пізно їй прийде воювати з турками. Як ми вже знаємо, вона всіма силами намагалася відтягнути війну, але з перших днів свого царювання стала готуватися до війни сосманами.

В історичній літературі давно йде суперечка про те, хто був автором плану нанесення удару по Туреччині з боку Середземного моря. Більшість авторів схильні приписувати цю ідею Григорію Орлову. Я ж уважаю, що автором цього проекту була сама Катерина, хоча й допускаю, що на це її наштовхнули англійці

До Катерини російські судна – як військові, так і торговельні – не запливали в Середземне море. І от в 1763 г. тульський купець Владимиров ні з того ні із сього організує акціонерну компанію з капіталом в 90 тис. рублів (!) для торгівлі із країнами Середземноморя. А нова цариця, тільки-но ледь сидяча на троні, вступає в число акціонерів компанії й дає їй 10 тис. рублів. Мало того, 23 жовтня 1763 г. у Петербургові спеціально для походу на Середземне морі закладається фрегат «Надія Благополуччя». Уже 4 червня 1764 г. фрегат був спущений на воду, а в серпні вийшов із Кронштадта під торговельним (купецьким) прапором16 з вантажем заліза, полотна, канатів і т.д. Проте екіпаж складався з військових чинів, фрегат ніс повне артилерійське озброєння – 34 гармати

У грудні 1764 г. «Надія Благополуччя» прибула в Ливорно. Товари були вивантажені, а замість прийнятий вантаж сандалового дерева, свинцю й макаронів. 12 вересня 1765 г. фрегат благополучно повернувся Вкронштадт.

Більше «компаньйони» судів у Средиземку не відправляли. Офіційні джерела умовчують, які збитки понесла компанія в ході цього походу. Зрозуміло, що це була чисто розвідувальна акція, а торговельна компанія служила «дахом». Та й стояв фрегат у Ливорно близько напівроку, що просто разорительно для звичайного купця. По приходу «Надії Благополуччя» у Кронштадт зясувалося, що підводна частина зовнішньої обшивки фрегата з дощок дюймової товщини була сточена хробаками, і її цілком довелося перемінити. Випливало врахувати це на майбутнє, що й негайно зробили, коли почалася підготовка Архіпелазької експедиції («Архипелажной», як її тоді називали).

Розвідка на Середземному море велася неспроста. Ще в 1736 г.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика