На главную

Егейського моря, охотнее всього…

Егейського моря, охотнее всього на Паросе, Антипаросе, Мелосі й Иосе. Потім вони перебиралися на стрімчастий і багатий зручними й затишними бухтами острів Фурни, розташований між Самосом і Икарией. На пагорбі виставлявся вартовий, він подавав сигнал маленьким прапорцем з появою в море якого нибудь вітрила. Тоді піратські судна вискакували з вузького виходу з бухти на сході острова Фурни й спрямовувалися до Самосу на перехоплення купця

Точно так само пірати діяли всю весну й першу половину літа в островів Некария, Гайдарокиси й Липса, з обліком їх географічних особливостей. У липні вони, як правило, перебиралися до Кіпру, Родосу і Єгипту – ближче до Сирії – і там займалися ремонтом своїх судів і збутом награбованого

Осінь пірати знову проводили в засідках, а взимку розбрідалися по своїм селеньям до дружин і детишкам, для того, щоб навесні почати всі спочатку. Цікавий штришок – усі православні церкви острова Иос були побудовані на благочестиві пожертвування піратів

Лише найбільш розпачливі хлопці виходили на промисел узимку в штормове море. Але видобуток у цю пору року була невелика, і пірати в основному грабували узбережжя. В «Описі державних документів» Венеції зберігся лист губернатора Занте (так італійці називали грецький Закинф), датоване 1603 роком. У листі губернатор скаржився на піратів, що серйозно підірвали венеціанську торгівлю тим, що «вони виходять у море навіть у середині зими й у саму бурхливу погоду завдяки маневреності своїх кораблів і майстерності своїх моряків».

Грецькі пірати створили на островах Егейського моря десятки більших і малих баз. Пірати, писав Робертс, «заполонили своїми гребними човнами всі куточки Киклад і Мореи й перетворювали у свій законний видобуток будь-який корабель, не здатний до захисту, або входили вночі в селища й житла на найближчому узбережжі, забираючи все, що вони могли знайти. Суду цього типу, називані тут траттами, кишіли в кожній бухті; вони довгі й вузькі, на зразок каное; 10, 20 або навіть 30 людей, кожний збройний мушкетом і пістолетом, гребли з великою швидкістю, а коли вітер був сприятливим, використовували також маленькі щогли з латинськими вітрилами».

Східний мис острова Сапьендза висотою 217 метрів з, що відходить від нього на полкилометра до півночі обмілиною глибиною не менш 10 метрів довгий час називався французами Спостережливою Вишкою Піратів. Тут вони затягали до себе в засідку турецькі і європейські кораблі, шедшие в Левант, але, що нерідко завершували свій шлях у Сапьендзы.

Союзниками грецьких піратів були мальтійські лицарі, які з XV століття вели майже безперервну війну з османами на суші й на море. В XVI столітті турки кілька раз висаджувалися на Мальті, але їм жодного разу так і не вдалося побрати головну твердиню лицарів – міцність Ла Валетту. Останній раз турки висадилися на острові в 1615 г. і знову зазнали невдачі. Поступово боротьба з турками переросла у відверте піратство, причому лицарі відкрито грабували не тільки мусульманські, але й християнські судна. Починаючи із другої половини XVII століття Мальта перетворилася в один з найбільших невільничих ринків Середземноморя

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Декабрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031
    Яндекс.Метрика