На главную

Катерина II установила суму застави в 20 тис

Катерина II установила суму застави в 20 тис. рублів. Інше питання, що, очевидно, його ніхто не платив, а матінка государиня просто дотримувала пристойностей. Та й звідки в злиденних греків такі гроші?!

Формально корсари повинні були дотримувати всіх звичаїв морської війни й усі захоплені судна (призи) доставляти в порти держави, що видав патент, де морський суд розглядав правомірність захоплення. чи Треба говорити, що подібні процедури в XVIII столітті виконувалися вкрай рідко, і навіть не із за злої волі корсарів, а просто із за технічної неможливості їх реалізації

За морськими законами піратством уважається «морський розбій, чинимый частками особами, по частці почину, у корисливих цілях і проти чужої власності». Військові суди всіх країн були зобовязано переслідувати піратські судна, а захоплених у полон піратів судити аж до застосування смертної кари

Але закони законами, а не тільки корсари, але й військові суду в XVIII столітті займалися форменим піратством, діючи не за морськими законами, а з погляду доцільності, те пак « по поняттях». Особливо цього й не приховували. Так, в XVII столітті британський адмірал Дрэк Немає офіційно заявив: «Немає миру поза європейськими водами», тобто поза цими водами не діють закони морської війни. Помічу, що «європейськими водами» Східне Середземноморя ні англійці, ні французи не вважали

Загальне число піратських, або корсарських, судів, нехай кожний іменує їх за бажанням, що діяли в 1770– 1774 рр., було не менш 500. Усі ці судна можна розділити на три категорії

У першу входили кілька судів, куплених Росією. Їхні власники, як правило, ухвалювалися на російську службу, їм привласнювалися офіцерські чини, а вільнонаймана команда із греків, албанців, словян і т.д. начебто б теж полягала на російській службі й одержувала платню. Ці судна піднімали Андріївський прапор і включалися в списки судів Архіпелазьких ескадр. Сучасні історики про такі суди скромно говорять: «, що добровільно приєдналися до Архіпелазької ескадри».

У другу категорію входили каперські (крейсерські) суду, які вважали себе російськими каперами й у міру необхідності піднімали Андріївський прапор. Періодично командування російської ескадри постачало такі судна грішми, зброєю й продовольством

До третьої, самій численній категорії ставилися судна, що не підкорялися росіянином владі, що й не мали з ними найчастіше ніяких справ. Але знову ж, при необхідності вони піднімали російський Андріївський прапор. Отут справедливості заради треба помітити, що росіяни військові суду в Архіпелазі дуже часто нападали на турецькі й інші судна, взагалі не піднімаючи прапора

Зрозуміло, що російське командування намагалося не афішувати дії грецьких корсарів, і в службових документах вони згадувалися вкрай рідко. Тому в історії залишилися назви лише самих більших корсарських кораблів

Розглянемо долю декількох «напівросіян» фрегатів. Фрегат «Григорій» був куплений Росією в Архіпелазі наприкінці 1770 г. Відомі лише його розміри: довжина 33,9 м, ширина 8,7 м, осаду 5,1 м. Командиром перший час був невідомий грек, а з 1771 г. по 1774 г. – росіянин, А.Б. Давидов

Фрегат «Парос» також був куплений Вархипелаге.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Август 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031  
    Яндекс.Метрика