На главную

Розмірені його: довжина 25,6 м, ширина 6,8 м, осаду 3,1 м

Розмірені його: довжина 25,6 м, ширина 6,8 м, осаду 3,1 м. Збройно 10 пушками. Командував ним в 1770 г. Н.С. Скуратов, а з 1771 г. Ф.Я. Мистров.

Фрегат «Перемога» куплений в Архіпелазі в 1770 г.; 16 гарматний. Командиром спочатку був грек, а з 1772 г. П. Козлятев.

Фрегат «Федір» куплений в Архіпелазі в 1770 г., командир А.П. Муромцев. 17 жовтня 1771 г. при переході від острова Тассо до острова Имбо на фрегаті відкрилася сильна теча. «Федір» спробував викинутися на мілину в острова Св. Евстратия, але затонув. Усьому екіпажу вдалося урятуватися

Крім того, в Архіпелазі в 1772 г. у приватних власників були куплені фрегати «Запасний» і «Помощный» (з 1771 г. до серпня 1774 г. служив брандвахтою в порту Ауза). Національний склад команд на обох фрегатах невідомий, але вкрай малоймовірно, що там були росіяни матроси, яких і так не вистачало. Навіть на 66 гарматних кораблях доводилося ставити матросами іноземців

На цьому список «напівросіян» судів кінчається. Наступний фрегат, «Святий Микола», «в 1770 г. добровільно приєднався до 1 й Архіпелазькій ескадрі». Насправді ж власник судна грек А.І. Полігуляй привів у лютому 1770 г. своє судно на рейд Витуло, де стояла російська ескадра. Орлів формально купив судно, і воно стало значитися 26 гарматним фрегатом. Полігуляй одержав чин лейтенанта російського флоту, а його команда стала матросами російського флоту. 21 лютого 1770 г. на «Св. Миколі» був піднятий Андріївський прапор

Фрегат «Святий Павло» був куплений Росією в 1770 г. у Ливорно. Його размерения: довжина 28,7 м, ширина 7,6 м, осаду 2,2 м. Озброєння: 22 пушки. Командиром став грек Панаиоти Алексиано. На російську службу він зробив ще в 1769 г. у Ливорно й брав участь у Чесменском бої на кораблі «Ростислав». Наприкінці бою Панаиоти був відправлений на шлюпці до турецької галери, захопив її й вивів з ладу палаючих кораблів. За це його зробили в лейтенанти російського флоту й призначили командиром фрегата «Св. Павло».

Панаиоти Алексиано брав участь в облогах фортець Цефало (1771 г.) і Яффа (1772 г.), фортець на островах Карибода й Имбро (1774 г.). В 1771 г. Панаиоти спалив в острова Станчо турецьке судно, що стояло на мілині. У наступному році в затоці Дамиетта в берегів Єгипту Панаиоти потопив два турецькі фрегати й багато дрібних судів. В 1772 г. він в острова Родос захопив турецькі трекатру, полаку й фелюгу, а в тому ж році в Яффи ще дві фелюги

В 1776 г. Панаиоти Алексиано став командиром 66 гарматного корабля «Святий Олександр Невський» на Балтиці. В 1783 г. він був зроблено в капітани 1 рангу й відправлений на Чорне море. В 1787 г. брав участь у бої з турками в Дніпровському лимані, командуючи кораблем «Володимир». На цьому кораблі він і вмер 8 липня 1787 г. уже в чині контрадмирала.

Про фрегат «Слава» і його командирові корсарові графові Марку Войновиче при бажанні можна написати цілий роман. Почнемо з того, що в графи Російської імперії його ніхто не робив. Просто зявився в 1770 г. чи те серб, чи те чорногорець Марко (Марко) Іванович Войнович і заявив, що він граф

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Октябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031  
    Яндекс.Метрика