На главную

Берегах морів і в проїздах…

Берегах морів і в проїздах, або каналах, оные моря зєднуюч, перебувають».

Росіяни купці Англії й Франції, « у найбільшій дружбі з нею, що перебувають»: «привозити й відвозити всякі товари й приставати до всіх пристаней і гаваням, як на Чорному, так і на інших морях лежачим, включно й константинопольські».

У договорі не було ні слова про право Росії тримати військовий флот на Чорному морі. Але не було й заборони будувати військові кораблі. Разом з тим текст договору давав певні підстави будувати й тримати їх, хоча б для конвоювання купецьких судів. Договір поширював на Росію права Франції й Англії, «і капітуляції (угоди) цих двох націй і інших, нібито слово до слова тут внесені були, повинні служити у всьому й для всього правилом, так само як для комерції, так і для купців Російських…»

Тим часом ці «капітуляції» передбачали легке артилерійське озброєння самих купецьких кораблів (4–6 гармат) і конвой військових судів середнього класу

Цей пункт договору юридично надавав право росіянином військовим судам вільно плавати по всьому Середземному морю, плавати куди завгодно, хоч до Константинополя, тому що суду Англії й Франції мали таке право. Однак росіяни військові суду не могли пройти південним, Дарданелльским протокою й пристати в Константинополя

Ряд вітчизняних істориків, у тому числі В. Шеремет, трактують Кайнарджийский договір як «самий великий і деталізований із усіх русско турецьких договорів» і т.п.

Автор же схильний уважати цей договір наспіх зготованим перемирям. Договір не вирішувало жоден питання. Стан відносин між Туреччиною й Росією залишалося нестабільним, тобто будь-який дрібязок міг викликати лавину взаємних претензій і, відповідно, війну

Виконання багатьох артикулів договору було нереальним. Росії не заборонялося мати флот, але йому ніде було базуватися ( із за мілководдя більші судна не могли базуватися в Азові й Таганрогові).

Строге й точне виконання обома сторонами артикула 3 по Кримі неминуче викликало б повернення Криму під вплив Порти, тобто до довоєнної ситуації

Висновок Кючук Кайнарджийского миру принесло не полегшення, а тривогу й занепокоєння російському флоту в Архіпелазі – усім, від вице адмірала Елманова до простих матросів

фельдмаршал, Що Підписав договір, Румянцев хоча й уважався великим полководцем, нічого не розумів у морських справах і погодився з турецькою вимогою, щоб російський флот пішов з Архіпелагу протягом трьох місяців, що було абсолютне нереально.

Почнемо з того, що не менш 40% російських судів потребували ремонту. Адже турки не дозволили російському флоту йти на батьківщину самим коротким шляхом – через Протоки в чорноморські порти. За умовами мирного договору всі військові судна повинні були йти назад на Балтику навколо Європи. А таке плавання не зрівняти із крейсерством в Егейському морі в 200-300 км від головної бази. Більшість судів підлягала ремонту, а багато взагалі не могли йти

Але це півбіди. Головне – треба було евакуювати целую «губернію» з адміністрацією, Адміралтейством, госпіталями й іншими казенними установами, сухопутні війська і т. д.

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Ноябрь 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  
    Яндекс.Метрика