На главную

До того ж хитромудрий Дрейк…

До того ж хитромудрий Дрейк, знаючи любов своєї володарки до коштовностей, підніс їй кошик з діамантами. Ще б їй не любити «свого пірата»!

Армада виходить у море

Тим часом англійські шпигуни доносили, що в Іспанії збирають величезний флот і йде активна підготовка до вторгнення в Англію. Стало відомо про число судів, їх тоннажі й озброєнні, чисельності на них матросів і солдатів. Знали в Лондоні й про фінансове становище Іспанії. Щоб спорядити флот і відправити його до англійських берегів, треба було дочекатися «золотого флоту», на борті якого перебувало шістнадцять мільйонів дукатів

Однак нетерпіння Пилипа було настільки велике, що він готовий був ризикнути, не чекаючи «золотого флоту», і вимагав прискорити підготовку нападу на Англію

Тоді королева Єлизавета розвязала випередити іспанців. Вона знову призвала «свого пірата», щоб запитати в нього ради. Дрейк запропонував діяти у звичайній для нього манері: першими напасти на іспанський флот, що стояв у портах, і по можливості знищити його.

И знову Дрейку було доручено командувати ескадрою. У нього в кишені лежав секретний наказ королеви: знищити іспанські кораблі. Правда, його призначили всього лише віце-адміралом, а командування флотом доручили — адміралові Говарду

У Плімуті зібралося сімдесят чотири кораблі й вісім пиннас і чекали попутного вітру, щоб вийти в море. У цей момент прийшла звістка, очевидно, усе від тих же шпигунів, що величезний іспанський флот, названий « Непереможною армадою», от-от рушить до берегів Англії

Дуже скоро ця звістка підтвердилася. «Непереможну армаду» проводили в море під дзенькіт дзвонів, спів церковних гімнів і молитов. Але це не допомогло. Уже на самому початку плавання армаду осяглася невдача. Найсильніший шторм розкидав кораблі по морю. Іспанський адмірал Медина Седония, якого король поставив на чолі армади, був так наляканий збитком, нанесеним його флоту, що запросив у Пилипа дозволу відкласти експедицію. Але той був непохитний, він і слухати не праг про відстрочку

Тим часом армада наближалася до Англії. А її кораблі стояли в Плімуті й не могли вийти назустріч супротивникові. Не бачачи поперед англійських судів, Медина розвязав, що англійці вичікують, поки іспанці пройдуть повз на зєднання із сухопутними військами герцога Пармы, союзника іспанців, що перебував Вдюнкерке.

У цьому полягала більша помилка герцога Медини. Йому радили атакувати англійські судна в Плімуті, але він не зважився на це, а чекав звістки від герцога Пармы про готовність його армії до посадки на кораблі. А час ішов, вітер перемінився, і англійський флот вирвався на морський простір. Коротше кажучи, Медина упустив блискучий шанс напасти на англійський флот у гавані Плімута

Дрейк і інші капітани догадувалися, що цього разу в іспанців флот, якого ще не бувало. Армада нараховувала сто тридцять чотири судна, у тому числі тридцять три більші бойові галиона . На кораблях перебувало вісім тисяч матросів і вісімнадцять тисяч солдатів. А в англійців було всього девяносто судів, з яких лише девятнадцять минулого військовими, інші — кораблями купців, пристосованими до бойових дій

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Август 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031  
    Яндекс.Метрика