На главную

Були й такі, хто не мав…

Були й такі, хто не мав взагалі ніякого добра: вони також умирали під катуваннями, як мученики. Пірати не відпускали нікого, і бранці показували, де заховане їхнє добро».

Два тижні тривали бешкетування, два тижні вантажили на кораблі видобуток і провіант. І тільки погроза появи свіжих сил іспанців і нестача прісної води змусили піратів поспішити суходом.

Бій за Пуэрто-Белло і його розгарбування, жорстока поведінка піратів були докладно описана в книзі А.-О. Эксквемелина, виданої через шістнадцять років після подій і тоді ж переведеної з голландської на англійську мову. Забігаючи вперед, скажу, що на той час Морган був зведений у дворянське звання, став губернатором Ямайки. Він обвинуватив автора книги в наклепі й виграв процес, що було не дивно при його багатстві й влади

Напад на Пуэрто-Белло принесло кожному учасникові неабияку частку від загального видобутку в 250 000 піастрів, не вважаючи дорогоцінних каменів і товарів. Коли покінчили з поділом, Морган повернувся на Ямайку тріумфатором. Слава про його удачу рознеслася по острову. Ще б, адже він привіз купу грошей

Однак цього йому було мале. Недарма говориться, що апетит приходить під час їжі. До того ж соратники Моргана встигнули швидко спустити награбоване в кублах Порт-Ройяла й були готові на нові авантюри. Треба помітити, що англійський губернатор Ямайки благоволив Моргану й захищав піратам взагалі. Він підтримав новий план Моргана не тільки на словах, але й на ділі: передав «адміралові» піратів королівський тридцяти-шестипушечный корабель. Це був недвозначний натяк на те, що губернатор заохочує піратів на нові походи й сподівається на частину видобутку

Флотилія підняла вітрила й побрала курс до східного краю Куби. Звідти повинні були відправитися до острова Савоне й чекати там багатий флот з Іспанії. На всіх кораблях випили за здоровя короля й майбутні успіхи. При цьому, за звичаєм, палили в повітря з пістолетів і гармат. Веселощі обернулися трагедією. Хтось догодив очманілим пострілом у пороховий льох, і корабель злетів у повітря. Триста двадцять англійців знайшли могилу вволнах.

Моргану повезло — він перебував на кормі, а пороховий льох у носовій частині. Що залишилися в живі виловили тіла загиблих при вибуху, але не для того, щоб їх поховати, а щоб зняти з них одяг і золоті кільця. Не пропадати ж, насправді, добру

У Моргана залишалося пятнадцять кораблів. На найбільшому було всього лише чотирнадцять гармат. Але бура, що налетіла, неабияк порвала флотилію, розкидавши по морю кораблі. У результаті всього вісім судів змогли продовжити плавання. Метою піратів цього разу було місто Маракайбо. Коли флотилія Моргана підійшла до міста, тут панувала повна паніка й жителі залишали свої будинку

Пірати майже безперешкодно ввійшли в місто. Тепер справа була за тим, щоб вивідати в тих, хто не встигнув його покинути, де заховані коштовності. Цього можна було добитися тільки катуваннями. Одних просто били, іншим улаштовували катування святого Андрія, заганяючи палаючі ґноти між пальцями рук і ніг; третім завязували мотузку навколо шиї, так що ока в них вилазили на чоло. Хто взагалі не бажав говорити, того забивали до смерті. Жоден з нещасних не уник своєї участи

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Июль 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика