На главную

Утворений вельможа…

Утворений вельможа, есквайр, випускник коледжу в Кембриджі, він, як і багато у ту епоху, був одержимо манією відкриття нових земель, де золото валяється під ногами

Існував і інший спосіб роздобути це саме золото: відняти його в того, хто їм володіє. Тоді цим золотовладельцем була Іспанія. Її кораблі перевозили добутий дорогоцінний метал з Південної Америки, точніше, з Перу, де його добували, по Карибському морю й далі, через Атлантичний океан. Тільки з 1521-го по 1530 рік було відправлено пять тонн золота. Потім ще двадцять пять тонн золота й сто сімдесят вісім тонн срібла. Далі — більше. За десять наступних років Іспанія одержала сорок сім тонн золота й більш трьохсот тонн срібла

Але золото любили не тільки іспанці. На його захід, як акули на захід крові, кидалися пірати з усією Європи. І дуже швидке піратство перетворилося в досить прибутковий промисел. Іспанським галионам — величезним по тем часам кораблям — стало небезпечно плавати з дорогоцінним вантажем. І тоді з 1537 року іспанці ввели строгий порядок вивозу скарбів Вевропу.

Щовесни з Іспанії в Нове Світло відправлялася величезна флотилія — десятки галионов із продовольством і товарами. На підході до Вест-Індії ескадра ділилася на «срібний флот» і «золотий». Продавши товари й зануривши золото й срібло, кораблі зєднувалися в Гавані на острові Куба, звідки відправлялися на батьківщину. На всьому шляху галионы супроводжував конвой з військових фрегатів. І тільки при переході з порту Кальяо (на узбережжя Перу в Тихому океані) у Панаму золото залишалося без охорони корабельних гармат. Про це знав ще Фрэнсис Дрейк. Памятав про цей і Кавендиш. Недарма в його експедиції брали участь соратники великого адмірала, що проробили з ним на « Золотої лані» увесь шлях навколо Землі

Як і інші пірати, Кавендиш поєднував у собі азарт першовідкривача й дослідника зі спрагою збагачення. Властиво, обидві ці іпостасі й спонукали його відправитися в ризиковане плавання. Готуючись до нього, він не пошкодував грошей (розраховуючи з лишком відшкодувати витрачене, продав навіть свій маєток), занурив на кораблі в надлишку припасів і води. Набрав команду зі ста двадцяти трьох досвідчених матросів і офіцерів. У спорядженні експедиції брали участь і інші компаньйони, ті, хто, вклавши гроші, сподівалися на більші відсотки від награбованого

Як це було й із Дрейком, сама королева Єлизавета I вклала деякі гроші в це підприємство. Вона ж дала Кавендишу наказ обїхати земна куля й нанести на морські карти невідомі острови, сприятливі плини, попутні вітри й записати все це докладно у своїх корабельних журналах. Перед виходом кораблів у море курєр доправив Кавендишу послання королеви з побажанням щасливого шляху

Крім записів у бортовому журналі, одним з учасників подорожі — Фрэнсисом Притти — складався звіт. Називався він, як тоді було прийнято, досить витіювато: «Чудова й благодатна подорож богобоязливого майстра Томаса Кавендиша». Так що ми сьогодні маємо у своєму розпорядженні коштовний документ, що свідчать про всі перипетії цієї безприкладної мандрівки по морях і океанам

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Июль 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Яндекс.Метрика