На главную

Раніше, у часи, скажемо…

Раніше, у часи, скажемо, Колумба, і пізніше основним типом океанського корабля були, головним чином, каравели й звичайні галионы . Але з розвитком піратства й зростаючою погрозою торговельним судам були створені потужні морські плавучі фортеці — манільські галионы . Їх будували Вманиле.

У декреті із приводу їх створення говорилося, що вони призначені, щоб забезпечити надійність перевезень із Філіппін — самої далекої іспанської колонії, — у Мексику. Плавання було довгим, іноді тривало сім-вісім місяців. По тем часам це був сверхкорабль, чотирипалубний, великого тоннажу, з потужним озброєнням, здатний прийняти на борт велика кількість вантажу. Звичайно це було золото, китайські перли й порцеляна, дорогоцінні камені — рубіни й сапфіри із Цейлону, пряності, пахощі й багато чого іншого. Такому галиону не був страшний самий жорстокий шторм і самий грізний супротивник, але тільки не пірати. Цим лихим морським розбійникам іспанські кораблі-гіганти були дарма й часто ставали їх жертвами

На галионе «Санта Ганна» пірати захопили величезний видобуток: більш ста двадцяти тисяч монет, кілька скриньок з дорогоцінними каменями, злитки срібла, китайські шовки, перли й порцеляна, пахощі й інші цінності. Усіх іспанців, захоплених на судні, а їх було двісті людей, у тому числі жінки й діти, Кавендиш, як обіцяв капітанові «Санта Ганни», висадив на берег. Сам же галион був йому ні до чого — занадто громіздкий і тихохідний. Довелося його підпалити. Нещасні іспанці на березі зі сльозами на очах спостерігали за загибеллю корабля, у них не залишалося надії на порятунок. І звичайно ж їх не утішив наказ Кавендиша вистрілити з гармати, віддавши останній салют потопаючому судну

Після цього почався поділ видобутку. Але не обійшлося без сварок. Не всім, як виявилося, був по душі принцип поділу, про який, до речі сказати, домовилися ще до відплиття з Англії. Особливо протестували моряки з «Задоволення». Але, як пише Фрэнсис Притти, генералові вдалося їх заспокоїти, побільшавши їх частку. Кожний одержав належне йому, однак, не золотом, а товарами. Одну восьму, як покладалося по угоді, Кавендиш побрав собі, причому золотом. Виділили й частку королеви, треба вважатися чималу

Ціль, яку Кавендиш поставив перед собою, була досягнута. Полювання за багатим манільським галионом завершилася. Усі витрати на експедицію окупилися сторицей. Можна було вертатися домийся

«Ми з радістю поставили вітрила, — записав Фрэнсис Притти, — щоб скоріше досягтися Англії з попутним вітром; але коли опустилася ніч, ми випустили з уваги «Задоволення»… Ми думали, що вони обігнали нас, але ніколи більше їх не бачили». Таким чином, із трьох кораблів у Кавендиша залишився один. («Красавчика Хью» він втратився раніше.) На борті «Бажання» перебувало до того моменту всього сорок вісім матросів

Іти додому Кавендиш розвязав дорогою, прокладеної Дрейком: через Гуама, Філіппіни, повз Яву й Суматри, потім перетнути Індійський океан і, обігнувши мис Доброї Надії, уздовж західного берега Африки повернутися Ванглию.

Три місяці пішло на те, щоб доплисти до мису Доброї Надії. Тут корабель потрапив у страшний шторм — недарма первісне місце це називалося мисом Бур

Добавить комментарий

Свежие комментарии
    Август 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Дек    
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031  
    Яндекс.Метрика